П'ять країн просять ЄК запровадити імпортні мита на українську агропродукцію
Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини у спільному листі до Європейської Комісії закликали запровадити імпортні мита на українське зерно через демпінгові ціни на нього в "прифронтових" країнах, повідомляється на офіційному сайті Міністерства сільського господарства Угорщини.
"У спільному листі міністри сільського господарства прикордонних країн-членів ЄС іще раз закликають Європейську Комісію діяти так, щоб Брюссель міг знайти рішення і допомогти фермерам упоратися з ринковими потрясіннями, спричиненими українською сільськогосподарською продукцією", - процитувала пресслужба Мінсільгоспу слова аграрного міністра Угорщини Іштвана Надя.
Він нагадав, що з моменту призупинення імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту для українського експорту до Європейського Союзу в червні 2023 року фермери прикордонних країн зазнали суттєвих втрат. Тому міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини написали листа віцепрезиденту Європейської Комісії, єврокомісару з торгівлі Валдісу Домбровскісу та єврокомісару з сільського господарства Янушу Войцеховському, у якому представили Брюсселю зміну динаміки експорту української продукції до Євросоюзу, що призвела до втрати ринків збуту зернових та олійних культур сусідніми з Україною країнами.
За словами міністра, останніми роками, крім проблем, спричинених високими витратами виробництва, зростанням цінових і дохідних ризиків, а також несприятливими кліматичними умовами, зростання експорту з України викликає дедалі серйозніше занепокоєння в аграріїв. Основна причина цього полягає в тому, що українська сільгосппродукція, яка дешевша через різні стандарти виробництва та розміри ферм, витісняє її з традиційних експортних ринків.
"Це разом зі змінами спричиненими новою політикою ЄС, є серйозним тягарем для сільськогосподарського виробництва", - додав він.
Надь зазначив, що п'ять прикордонних країн входять до числа шести держав-членів ЄС, які можуть виробляти значно більше пшениці та кукурудзи, ніж їм потрібно, тому внесок їхніх фермерів у європейську продовольчу безпеку і стратегічну автономію ЄС має важливе значення.
"Брюссель має запровадити заходи, які захищають ринки країн-членів ЄС, що межують з Україною, і водночас надають їм можливість використовувати свій експортний потенціал. Однією з таких можливостей може стати запровадження митних зборів на найбільш чутливу сільськогосподарську продукцію", - розповів міністр.
Очільник угорського аграрного відомства також зауважив, що спільна позиція п'яти країн полягає в тому, щоб український аграрний експорт не міг негативно впливати на європейський аграрний ринок. Тому Брюссель також має забезпечити послідовне дотримання сільськогосподарських стандартів ЄС для всіх продуктів, пропонованих європейським споживачам. Ми закликаємо комітет відзвітувати про те, наскільки стандарти виробництва України відповідають стандартам сільськогосподарського виробництва ЄС, - наголосив він.
Надь заявив, що інтереси угорських фермерів будуть "всіма силами захищені від українського демпінгового товару і сільгосппродукції, часто сумнівної якості".
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня 2023 року оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п'яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були запроваджені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п'ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина застосували односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи та шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов'язковою верифікацією в кожній із п'яти країн.
