Законопроєкт №8300 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ухвалений у першому читанні в січні 2023 року, незабаром розглядатиме профільний комітет Верховної Ради та буде винесено до зали на фінальне голосування.

"Саме страховий ринок був ініціатором оновлення законодавства у сфері ОСЦПВ - ще далекого 2015 року. Страховики і Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) напрацювали цілий пакет новацій, що наближають нашу "автоцивілку" до вимог Євродиректив і розв'язують низку актуальних для України питань захисту інтересів постраждалих у ДТП", - пояснив генеральний директор асоціації "Страховий бізнес" (АСБ) В'ячеслав Черняховський, слова якого наводяться в її повідомленні.

Він зазначив, що найбільш затребуваними споживачами і страховиками нормами закону будуть, зокрема, поступове, протягом кількох років, збільшення страхових сум (максимальних страхових виплат) до розмірів, встановлених у країнах Європейського Союзу - 32 млн за шкоду життю та здоров'ю, і така сама сума за шкоду майну. У цьому переліку він також вказав здійснення страхових виплат без урахування зношення запасних частин автотранспорту, скорочення термінів виплат до 60 днів із моменту подання потерпілим заяви, посилення гарантійних функцій МТСБУ щодо виплат за зобов'язаннями так званих "проблемних" страховиків ОСЦПВ, відмову від франшизи та запровадження вільного ціноутворення.

Водночас спірним питанням нового законопроєкту "Про ОСЦПВ", на думку Черняховського, є корпоративне управління МТСБУ. Закладені в ньому норми не відповідають європейській практиці і не сприятимуть розвитку ринку "автоцивілки", вважає голова АСБ.

Зокрема, вимоги до діяльності МТСБУ, яке є об'єднанням страховиків, майже такі самі, як до фінансових установ, що беруть гроші від споживачів і тому регулюються державою.

"НБУ хоче отримати право вирішувати ключові кадрові питання МТСБУ: узгодження на посади та відсторонення керівництва і ключових співробітників, а також інші важелі втручання у внутрішні управлінські процеси об'єднання. Це просто недоцільно, оскільки МТСБУ щорічно проходить зовнішній аудит, який проводить компанія "великої четвірки", - зазначає Черняховський.

При цьому він висловив думку, що, оскільки МТСБУ здійснює регламентні виплати за ДТП із незастрахованими водіями та за компанії-банкрути за кошти страховиків-членів Бюро, акумульованих у його гарантійних фондах, і не отримує жодного фінансування від держави при цьому, то і вона не повинна втручатися в питання управління Бюро. Держава має залишити за собою лише функції контролю над відповідністю здійснення регламентних виплат вимогам законодавства.

Черняховський зазначає, що вивчення європейського досвіду щодо структури та системи управління Моторними бюро показало, що, по-перше, Євродирективи з моторного страхування не містять жодних норм і вимог щодо державного нагляду або регулювання роботи таких структур. По-друге, у всіх європейських країнах бюро є незалежною організацією, керованою самими страховиками. Наприклад, у Британії національне Моторне бюро працює без контролю з боку регулятора (FCA), і навіть не зобов'язане оприлюднювати інформацію про здійснені виплати. У більшості європейських країн ситуація аналогічна. Наприклад, у Німеччині, Франції, Латвії та інших країнах бюро зобов'язане лише повідомити регулятора про зміни керівництва, вибір же особистості керівника повністю за страховиками-членами об'єднання.

Керівник асоціації зазначає, що професійні об'єднання страховиків ініціюють дискусію з членами парламенту про внесення відповідних правок до розділів про корпоративне управління МТСБУ з метою наближення норм закону саме до європейських практик.

"Зараз, коли після кількох резонансних фактів атак на підприємців, представники влади заявили про неприпустимість тиску державних структур на бізнес, необхідно створювати таку законодавчу базу, яка унеможливить можливість чиновників "покерувати" компаніями або громадськими об'єднаннями чи впливати на них через безпідставно завищені регуляторні вимоги", - наголошує гендиректор АСБ.