Країни ЄС поки не змогли домовитися про верхню межу безмитного імпорту українського зерна, а також про необхідність поширити обмеження на іншу продукцію з України, повідомляє німецьке видання n-tv.

"У дебатах щодо верхньої межі безмитного імпорту українського зерна 27 країн ЄС продовжують розходитися в думках", - зазначає видання.

Німецькі ЗМІ посилаються на інформацію європейських дипломатів, які стверджують, що серед країн-членів також немає однозначної більшості щодо пропозиції Європарламенту поширити запропоновані Єврокомісією в січні обмеження на м'ясо птиці, яйця і цукор з України.

Кореспондентка "Польського радіо" в Брюсселі Беата Пломецька також підтвердила, що Європейський парламент під впливом протестів фермерів по всій Європі минулого тижня підтримав поправку до регламенту про Автономні торговельні заходи, представлену євродепутатом від Польщі Анджеєм Галицьким.

Депутати Європарламенту погодилися запровадити обмеження на імпорт чутливих товарів, зокрема мед, низку зернових культур, м'ясо птиці, курячі яйця та цукор.

Польща також лобіює посилення вимог до квотування обсягів імпорту українських чутливих агротоварів завдяки використанню даних щодо українського імпорту не лише за 2022-2023 роки, а й 2021 рік, до повномасштабного вторгнення Росії, коли не було масових поставок сільгосппродукції з України.

"Однак ця підтримка відсутня серед держав-членів. Лише Польща і "прифронтові" країни вимагають, щоб вимоги Європарламенту були враховані. У кращому разі більшість країн хочуть скоротити з трьох тижнів до двох термін повноважень Комісії щодо запровадження заборони на ввезення до ЄС продукції, імпорт якої дестабілізує ринкову ситуацію", - наголосило "Польське радіо".

Переговори щодо можливого обмеження імпорту української агропродукції в Європейській Раді заплановані на вечір вівторка.

Як повідомлялося, у багатьох країнах ЄС із січня 2024 року відбуваються масові акції протестів фермерів, які висловлюють невдоволення "зеленим" курсом Єврокомісії та подорожчанням матеріально-технічних ресурсів. Одна з їхніх вимог - посилення контролю за нібито недобросовісною конкуренцією з боку України. Фермери стверджують, що українська продукція, яка колись прямувала в Африку або на Близький Схід, тепер залишається в Європі, підриваючи позиції місцевих виробників. Вони також вказують, що українські виробники не підпадають під більш високі екологічні та соціальні стандарти ЄС.