Бізнес другий місяць поспіль позитивно оцінює поточну ділову активність - НБУ

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, другий місяць поспіль тримається вище за нейтральний рівень, у квітні він піднявся ще на 0,3 пункту - до 52,3 пункту, повідомив регулятор у середу.

"Оптимістичні прогнози щодо міжнародного фінансування, налагодження логістичних ланцюжків, сезонне пожвавлення бізнесу та збільшення внутрішнього попиту, а також сповільнення темпів інфляції сприяли позитивним настроям респондентів усіх секторів у найближчій перспективі", - зазначається в публікації на сайті НБУ.

Водночас стримуючими факторами для поліпшення ділової активності залишаються пошкодження енергооб'єктів, збільшення витрат на логістику, оплату праці та брак кваліфікованих кадрів.

За інформацією Нацбанку, у квітні секторальні ІОДА були різноспрямованими: якщо у сфері послуг та у промисловості очікування покращилися, то у торговців та будівельників вони гірші, хоча й різною мірою.

Зокрема, у сфері послуг завдяки сезонному пожвавленню споживчого попиту, розширенню морського коридору та сповільненню темпів інфляції у квітні секторальний індекс зріс одразу на 2,5 пункту - до 53,1 пункту у квітні.

"Респонденти посилили свої прогнози щодо зростання обсягів нових замовлень, наданих послуг, а також послуг під час їхнього виконання", - зазначив Нацбанк.

Секторальний індекс підприємств промисловості підвищився на 0,7 пункту - до 51,7 пункту. Зазначається, що опитані промисловці зберігають позитивний настрій завдяки налагодженню логістичних ланцюгів, стійкому споживчому попиту та уповільненню інфляції.

"Респонденти очікували на подальше збільшення обсягів виготовленої продукції та обсягів нових замовлень на продукцію, зокрема експортних. Водночас промисловці дещо посилили негативні оцінки щодо зменшення обсягів незавершеного виробництва, а також запасів сировини та матеріалів. Залишки готової продукції очікувалися на рівні попереднього місяця", - повідомляється в публікації.

У будівництві секторальний індекс у квітні становив 53,4 пункту, знизившись на 0,1 пункту з березня. Зазначається, що позитивний настрій респондентів пов'язаний із надходженням бюджетного фінансування на відновлення інфраструктури, збільшенням внутрішнього попиту та сприятливими погодними умовами.

"Респонденти впевненіше очікували на зростання обсягів будівництва, нових замовлень, закупівлі сировини та матеріалів, а також прогнозували  збільшення закупівлі послуг підрядників, незважаючи на збереження негативних оцінок щодо їх доступності та вартості", - йдеться в публікації НБУ.

Торговці набагато сильніше послабили позитивні оцінки своєї ділової активності з урахуванням негативного впливу зростання витрат на логістику через блокування західного кордону: їхній секторальний індекс у квітні опустився до 51,8 пункту з 55,1 у березні.

"Торговельні компанії менш упевнено очікували на збільшення обсягів товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу. Респонденти зберегли позитивні прогнози щодо зростання вартості товарів, закуплених для продажу, та послабили оцінки щодо зменшення торговельної маржі", - прокоментував результати опитування НБУ.

Усі опитані очікували подальшого здорожчання власної продукції та послуг на тлі високих темпів зростання закупівельних цін.

Зазначається, що ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Проте опитані регулятором представники сфери будівництва очікували незначного збільшення загальної кількості працівників, тоді як торговці погіршили свої оцінки і разом з іншими секторами прогнозували незначне скорочення персоналу.

НБУ уточнив, що шомісячне опитування підприємств проводилося з 04 до 23 квітня 2024 року. В опитуванні взяли участь 447 підприємств. Серед опитаних підприємств 45,0% – компанії промисловості, 28,0% – сфери послуг, 22,1% – торгівлі, 4,9% – будівництва; 31,3% респондентів – великі підприємства, 27,7% – середні, 40,9% – малі. При цьому 34,2% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,3% – лише експортні операції, 16,3% – лише імпортні операції, 39,1% – не здійснюють зовнішні економічні операції.