Перехід до гнучкості курсу може перекрити недопрацювання щодо низки структурних маяків програми EFF - думка
Перехід Національного банку України (НБУ) від режиму фіксованого курсу до режиму його керованої гнучкості може покращити відносини з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і стати передумовою позитивного другого перегляду програми розширеного фінансування EFF, вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
"...Цей перехід до керованої гнучкості курсу, наскільки я розумію, - це взагалі такий хід на випередження. Тобто, можливо, завдяки цьому переходу в наших відносинах із МВФ буде велике покращення, і під час наступного перегляду... нашому уряду пробачать деякі недопрацювання, які були на інших фронтах", - таку думку він висловив під час дискусії "Перший рік Андрія Пишного на посаді голови НБУ".
Серед досягнень Нацбанку за останній рік Паращій відзначив зростання довіри населення до національної валюти, якому сприяла жорстка монетарна політика, високі ставки на депозити та інші фінансові інструменти, а також фіксований офіційний курс.
"З початку року депозити зросли більше ніж на 50 млрд грн, це справді свідчить про те, що гривня цікава людям: у гривні можна заробити (порівняно з) доларом, який за рік нікуди не посунувся", - додав аналітик на дискусії, організованій Центром соціально-економічних досліджень "CASE Україна".
Паращій також назвав серед заслуг регулятора суттєве уповільнення інфляції - з 26,6% на початок року до 7,1% - і припустив, що за результатами жовтня вона може уповільнитися до 6%, а також успішне залучення міжнародної допомоги у співпраці з урядом.
"Ми залучали більше ніж достатньо міжнародної допомоги для покриття потреб бюджету, для покриття наших резервів, і вочевидь у цьому велика заслуга Нацбанку, тому що до Національного банку з боку наших міжнародних партнерів за цей період не було жодних претензій", - пояснив аналітик.
Серед позитивних моментів він також відзначив "більш обережну, більш виважену політику" голови центробанку Пишного.
"Під час своєї каденції він не посварився з жодним зі стейкхолдерів, і це дуже важливо для фінансового сектора", - зазначив аналітик.
Водночас він зазначив, що "надто жорстка" монетарна політика негативно вплинула на Міністерство фінансів, якому довелося підвищити ставки за ОВДП до 17-19% річних, і бізнес, ставки кредитування якого також істотно зросли.
"Ми розуміємо, що зміна ставки на 1 в. п. - це вже 6 млрд грн. Це для Мінфіну очевидно дуже чутлива тема. І дуже справедливо, по-моєму, Мінфін ставить запитання, чому така надвисока ставка... Мені здається, це було занадто, я маю на увазі, зі ставками", - сказав Паращій.
За його словами, Національний банк пишається тим, що на початку року строкові депозити населення зросли на 44-45 млрд грн, тоді як ці гроші теоретично могли би піти на валютний ринок. "Але, я перепрошую, це лише $1,2 млрд, які теоретично могли би піти на валютний ринок, і далеко не факт, що пішли б. $1,2 млрд - це фактично те, що Національний банк витратив на підтримку гривні за останній тиждень", - пояснив свою позицію аналітик.
Він також вважає, що Нацбанку не вдалося поліпшити курсові очікування уряду, про що свідчать слова міністра фінансів Сергія Марченка про очікувану девальвацію гривні 2024 року до середньорічного курсу 41,4 грн/$1, і ситуацію з кредитуванням населення і юросіб.
"Ми чуємо деякі заяви, що кредитування почало зростати, але, за фактом, ми маємо, що з того дна, що було у червні, у нас кредитування на початок вересня зросло лише на 1,4% - це майже нічого. Очевидно, що тут є над чим працювати", - сказав Паращій із Concorde Capital.
