Україна організувала перший GovTech Day у Давосі: зі світовими GovTech-лідерами говорили про штучний інтелект та майбутнє цифрового врядування

ШІ та інновації як стовпи, на яких стоїть сучасний Давос

Штучний інтелект та інновації і цього року були одними з центральних з-поміж п’яти ключових тем Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ-2026) — із фокусом на їхнє відповідальне впровадження.

"Я думаю, що в кожну епоху ми говоримо про нові зміни та історичні перетворення, але я щиро вірю, що зміни, які ми спостерігаємо в технологічній сфері, реальні і приголомшують багатьох людей. Тому наша роль як бізнес-лідерів, урядів та громадянського суспільства полягає в тому, щоб намагатися співпрацювати, намагатися планувати, як ми можемо найкраще реалізувати зміни, спричинені технологіями», — так прокоментував мету ВЕФ-2026, який нині проводили під гаслом "Дух діалогу", тимчасовий співголова та головний виконавчий директор BlackRock Ларрі Фінк (Larry Fink).

Саме цій темі був присвячений Перший GovTech Day, який відбувся в Українському домі в Давосі. Захід організували Global Government Technology Center у Києві спільно з Global Government Technology Centre в Берліні за підтримки уряду Швейцарії в межах Програми EGAP, що впроваджується Фондом Східна Європа, та за сприяння Visa. Подія мала високий статус і була акредитована ВЕФ.

Вибір Українського дому невипадковий. По-перше, як зазначив Михайло Федоров, який після шести років керівництва Мінцифри в січні цього року очолив Міноборони, Україна за останні роки стрімко злетіла на п’яте місце у світі серед 102 країн за рівнем розвитку цифрових державних послуг.

По-друге, торік в Українському домі Україна і Німеччина підписали меморандум про створення Global GovTech Board, що об'єднує цифрових лідерів країн світу. "Ми створюємо простір, де світові лідери у сферах ІТ і цифрових трансформацій можуть разом шукати рішення для глобальних викликів, удосконалювати GovTech-практики, розробляти спільні стратегії та будувати ефективні інноваційні уряди майбутнього", — зазначив тоді його мету Федоров.

"Дивує, що досі не існувало платформи, яка б об'єднувала цифрових лідерів урядів на такому рівні. Ми раді втілити це в життя, спираючись на підґрунтя GGTC у Києві та Берліні за підтримки урядів України та Німеччини", — додав Мануель Кіліан, керівний директор GGTC у Берліні.

Рада працює постійно, а Україна та Німеччина як співзасновники координують її роботу через GovTech-центри в Києві та Берліні.

Україна на шляху від п'ятірки найкращих в e-governance до трійки в AI-governance до 2030 року

"Перший День GovTech" у Давосі відкрили перерахуванням досягнень України в цій галузі за останні роки в умовах повномасштабної російської агресії.

"Війна фактично стала каталізатором цифровізації", — зазначила Зоя Литвин, керівниця GGTC Kyiv. Вона також прокоментувала агентству "Інтерфакс-Україна" основні досягнення центру в 2025-му та його плани на цей рік.

Флагманом у цьому напрямі є екосистема Дія. Платформою користуються майже 24 млн українців, які мають змогу отримати 33 цифрові документи та 77 послуг. Повністю в застосунку реєструють 20% усіх шлюбів в Україні. Дія встановлена на 77% смартфонів у країні.

Робота під час війни не тільки не зупинилася, а навпаки пришвидшилася. Наприклад, реєстр пошкодженого та знищеного майна було створено менш ніж за два місяці. Крім того,  запустили освітню екосистему Мрія, що об'єднує батьків, учнів, учителів та адміністраторів в одну цифрову систему, та першого у світі національного ШІ-асистента, який надає державні послуги.

"Ми створили цифрову державу та завершили трансформацію, на яку багатьом країнам потрібні десятиліття. Державні послуги стали простими, зручними та швидкими, а документи завжди з вами, прямо на вашому смартфоні. Ми стали першою країною у світі, яка запровадила цифрові паспорти", — наголосив Михайло Федоров.

За його словами, Мінцифри стало установою, якій люди довіряють, а цифровізація — реформою з найвищим рейтингом в опитуваннях громадської думки. "Сьогодні наша команда закладає основу для майбутнього України не лише як цифрової держави, а й як держави, що орієнтована на штучний інтелект, світового лідера GovTech та країни інновацій та технологій", — констатував колишній очільник Мінцифри.

Михайло Федоров озвучив чітку мету: до 2030 року Україна прагне увійти до трійки провідних країн світу з розроблення та впровадження ШІ в державному секторі. Для її досягнення створили Центр передового досвіду у сфері штучного інтелекту WinWin, який розробляє та впроваджує ШІ-рішення в різних сферах суспільного життя.

Суттєво підтримує фінансово такий розвиток цифровізації, зокрема в умовах війни, Швейцарія. Як повідомив делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер, цифрове управління є чітким пріоритетом в програмах допомоги Україні, загальний обсяг яких на 2025–2028 роки становить 1,6 млрд євро.

"Ми розглядаємо цифрову трансформацію України як важливий внесок у стійкість державних послуг, а також у прозорість, підзвітність та довіру до державних інституцій. Швейцарія підтримує Україну в цій галузі з 2015 року, коли було запущено програму EGAP для сприяння цифровій трансформації. Програма EGAP розшифровується як “Електронне урядування для підзвітності влади та участі громади”, а програму в Україні реалізує Фонд Східна Європа", — пояснив Жак Гербер.

Програма покликана передусім підтримувати секторальні реформи та поліпшувати якість державних послуг, які є зручними, прозорими та доступними: жодного тривалого очікування, важкої бюрократії, проте легкий доступ для громадян як у великих містах, так і в малих сільських громадах. Водночас, за словами представника Швейцарії, де дуже високо розвинена представницька демократія, Програма EGAP упроваджує інструменти електронної демократії, які допомагають громадянам бути діяльними в житті громади: ініціювати проєкти, укладати контракти з місцевими органами влади, впливати на ухвалення рішень.

Як повідомив пан Гербер, Швейцарія вже надала 110 млн євро для підтримання цифровізації та електронного урядування, зокрема через Програму EGAP, яка є флагманською для Швейцарії в Україні.

"Україна досягла дивовижного рівня цифровізації, можливо, навіть я впевнений, набагато більшого, ніж Швейцарія в багатьох сферах. Швидкість впровадження інновацій в Україні стала орієнтиром на міжнародному рівні. Саме цим духом України ми захоплюємося, і саме цим досвідом, цим ноу-хау та цим рішенням світового класу варто поділитися", — констатував делегат Федеральної ради.

За його словами, сьогодні Швейцарії вже є чого повчитися в України. Проте в Швейцарії з її стабільною політичною та адміністративною системою, що формується на основі сильного федералізму та високого ступеня децентралізації, зовсім інший контекст для впровадження інновацій.

Агентивна держава

"З інвестиціями у 1,5 трлн дол. та майже 60% компаній, які планують масштабувати ШІ у 2026 році, гонитва за повним економічним впливом прискорюється. Проте масштабування за межі пілотів залишається серйозною перешкодою, що вимагає нових стратегій, можливостей й організаційних дизайнів. Як лідери можуть розкрити справжній потенціал ШІ для складних завдань і довгострокових трансформацій?" — таким був вступ до першої технологічної сесії в основній програмі ВЕФ, розробленої разом із MIT-Technology Review.

В IT-павільйонах на Promenade компанії давали відповідь — ШІ-агенти. Про перехід до них та агентивної держави розповів Михайло Федоров. Цій темі була присвячена одна з двох тематичних дискусій «Першого Дня GovTech у Давосі» в Українському домі, яку провів керівник відділу Європи та Євразії на ВЕФ Ендрю Каруана Галіція.

Міністр економіки та промисловості Естонії Ерккі Кельдо поділився досвідом транскордонного використання ШІ-агентів, який країна спробувала реалізувати із своїм сусідом — Фінляндією.

"Це не дуже добре вийшло, бо вони (фіни) не були готові на той момент до отримання потенційних нових послуг", — констатував Кельдо. За його словами, зазвичай цифровими даними з Фінляндією обмінюються безперебійно завдяки побудованій цифровій інфраструктурі, але так звана агентивна держава — це все ж таки значно великий крок уперед. Представник Естонії, де 100% державних послуг повністю доступні в цифровому форматі, повідомив, що, за проведеними в країні розрахунками, за можливості використовувати повністю агентне управління, управління на основі штучного інтелекту, ефект становив би понад 1% ВВП.

Після Естонії прийшла черга Сінгапуру. У країні довели рівень державних цифрових послуг до 99% та нещодавно перейшли від стратегії, яка розглядає ШІ як можливість, до стратегії, в який ШІ вже є потребою.

"Ключовим уроком, який ми засвоїли з усього процесу цифровізації, є те, що можливості громадян користуватися цифровими послугами вищі, ніж ми собі уявляємо. Нас здивувало, наскільки громадянин готовий прийняти взаємодію, яка не передбачає людської істоти", — зазначила міністерка цифрового розвитку та інформації Сінгапуру Жозефін Тео, яка також відповідає за кібербезпеку. Вона навела приклад реалізованої в країні безпаспортної системи в’їзду-виїзду, бо у всіх громадян є зареєстровані біометричні дані.

 "Система на сервері здатна розпізнати мене як громадянина, тому я можу покинути кордони, не дістаючи паспорта", — описала роботу Тео, додавши, що сінгапурцям дуже подобається такий сервіс.

Водночас урядовиця наголосила, що є деякі послуги, де людський підхід залишається дуже важливим, особливо для літніх людей. На думку сінгапурської міністерки, агенти ШІ можуть допомогти цій групі громадян долучитися до цифровізації.

Глава державних служб в уряді ОАЕ Мохамед бін Талія зазначив, що в його країні доволі часто громадяни віддавали перевагу заповненню паперових форм, а не електронних на маленькому екрані. Адже, зауважує він, спочатку цифровізація була просто перенесенням паперової бюрократії в цифровий світ, а суть не змінювалася, бо так говорить закон або так робили попередники. Урядовець навів приклад юридичного перекладу рахунків-фактур, університетських сертифікатів, водійських прав.

"Усі державні установи, навіть судді та правоохоронні органи можуть легко натиснути кнопку та перекласти будь-який документ, і це буде досконаліше, ніж зробив би юридичний перекладач, і це можна зробити за лічені секунди", — пояснив бін Талія.

Представник ОАЕ закликав уряди сміливо експериментувати: "Штучний інтелект та технології розвиваються дуже швидко. Ми не можемо дочекатися ідеального моменту. Ми повинні почати експериментувати, діяти методом спроб і помилок і не боятися невдачі. Агенти ШІ все ще перебувають у зародку, коли багато чого можна зробити. А якщо ми не експериментуватимемо, то відстанемо".

"Агентивна держава, якщо вона базується на довірі, прозорості та чітких бар'єрах, може фактично наблизити уряди до громадян та створити позитивний зворотний зв'язок із позиції довіри до здатності держави забезпечувати інтереси своїх громадян та захищати їх від найгірших проявів передових технологій", — підсумував керівник відділу Європи та Євразії на ВЕФ Галіція. Він також пообіцяв і надалі приділяти цій темі велику увагу під час ВЕФ.

Технологічний суверенітет

Під час дискусії обговорювали державне регулювання ШІ й технологічного суверенітету.  У цьому контексті представник Естонії відзначив інклюзивний підхід Швейцарії, яка зараз упроваджує власне законодавство щодо штучного інтелекту. За його словами, уже з перших днів розроблення цього регулювання журналісти активно взаємодіють із урядом. Зокрема, вони  обговорюють, як захистити медіасферу, коли вплив ШІ зростає.

Віцепрезидент IBM з урядових та регуляторних питань Майк Харні нагадав, що не було регулювання персонального комп'ютера на рівні персонального комп'ютера або інтернету на рівні інтернету. Натомість регулювали конкретні ризики, які ці явища породжували.

«Ми твердо віримо, що багато ризиків, які турбують людей щодо штучного інтелекту, можна розв’язати в багатьох контекстах за допомогою наявних органів влади з наявними правилами, а де ні, потрібно застосувати проактивний, але індивідуальний та специфічний підхід, щоб протистояти цим ризикам», — поділився він своїм баченням, закликаючи зосереджуватися на реальних ризиках, а не на уявних сценаріях.

В актуальній для Європи дискусії щодо технологічного суверенітету сінгапурська міністерка Тео зазначила, що її держава від моменту свого створення 60 років тому змирилася з тим фактом, що хоча ідея такого суверенітету дуже приваблива, її не можна реалізувати. Але це не завадило Сінгапуру стати одним із найбільших авіаційних вузлів у світі, мати провідну авіаційну компанію і залучити в цей авіахаб глобальні штаб-квартири багатьох великих компаній.

"У цьому авіавузлі все ще потрібно уміти керувати повітряним простором. Нам пощастило, що існують такі організації, як ICAO, які чітко встановлюють правила та дають змогу національним державам зберігати суверенний контроль над повітряним простором, що в партнерстві з іншими суверенними державами створює середовище, яке дозволяє літакам безпечно літати та перевозити пасажирів по всьому світу. Так само ми дивимося і на технології: буде безліч постачальників, включно з хмарними сервісами, а також послуги кібербезпеки. Компаніям та організаціям, розташованим у Сінгапурі, варто мати доступ до найкращого, що може запропонувати світ. Суверенітет полягає у здатності контролювати", — вважає Тео.

Tech Ambassador МЗС Данії Анна Марі Енгтоф Мелдгаард погодилась, що сьогодні неможливо мати закриті цифрові ринки і забороняти конкурувати на них найкращим продуктам. «Суверенітет для нас — це принципово дві речі. По-перше, це ліпший контроль над цифровими активами та інфраструктурою, особливо критичною. По-друге, це інновації на відкритих конкурентних ринках», — зазначила вона.

Представниця Данії зауважила, що впродовж останніх 40 років Європа фактично передала на аутсорсинг не лише власну безпеку, а й розроблення ключових технологій — насамперед Сполученим Штатам, а згодом і Китаю. Останньому, за її словами, було довірено всю критично важливу інфраструктуру для реалізації зеленого переходу.

"Суверенітет сьогодні — це повернення в гру з технологічного розвитку. У мінливому геополітичному світі саме технології стали новою стратегією", — наголосила Мелдгаард. Вона також підкреслила, що саме Європа була колискою першої та частково другої промислових революцій, має глибоку культуру інновацій і науки, але водночас залишається нетто-експортером талантів у сфері штучного інтелекту.

Чарівна паличка публічно-приватного партнерства в GovTech

Однією з ключових відповідей на запитання, як реалізувати потенціал Агентної держави, на думку учасників Першого GovTechDay, стали публічно-приватні партнерства (ППП або PPP). Цій темі присвятили панельну дискусію, яку модерувала Робін Скотт — співзасновниця та генеральна директорка компанії Apolitical, що надає урядам різних країн освітні продукти у сферах передових технологій, енергетики, клімату тощо.

За даними Apolitical, у країнах реалізують від 50% до 75% ключових державних проєктів саме через механізми ППП. Водночас, як зазначила Скотт, знайти приклади по-справжньому успішних партнерств непросто.

Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях наголосив, що Україна має вагомі приклади ефективного впровадження ППП у сфері цифрової трансформації, особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так, однією з критично важливих ініціатив стала співпраця з Amazon Web Services, яка допомогла перенести державні дані у хмару та значно посилила цифрову стійкість країни.

"Якби в мене була чарівна паличка, я би зосередився на результатах та спільній відповідальності, а також чітких ролях та обов'язках, що зробить проєкти успішними: технологічні компанії приносять на платформу те, у чому вони хороші, але й уряд не обов'язково передає все на аутсорсинг: мислення, визначення, результати", — відповів на прохання ведучої один раз махнути чарівною паличкою Пол Лорімер, корпоративний віцепрезидент Microsoft із питань Office 365, Enterprise та Cloud.

Віцепрезидент IBM з урядових та регуляторних питань Майк Харні своїм помахом чарівної палички сприяв би більшій увазі до відкритого коду, відкритих моделей та сумісності систем. Це, як він вважає, надало би урядам більшої гнучкості у виборі партнерів, щоб діяти швидко.

"Для мене партнерство, і особливо публічно-приватне партнерство, полягає не стільки в наявності правової структури, яка дійсно, немов залізна, об'єднує людей. Йдеться радше про спільну мету, спільну місію та прагнення до спільних результатів", — представив своє бачення Марк Рейнхард, виконавчий віцепрезидент Capgemini, яка є одним із співзасновників GGTC у Берліні. Тож він би своїм помахом чарівної палички винагородив тих, хто добре співпрацює, та покарав тих, хто зловживає ППП, наприклад у закупівлях.

За його словами, Центр зараз вивчає ШІ-агентів у сфері GovTech, щоб дати урядам структуровану відповідь, чому цим варто займатись.

Пан Лорімер із Microsoft закликав ретельно аналізувати пілотні проєкти, зокрема в перших підходах до Агентної держави, щоб вони мали міцну основу для впровадження на рівні держави і не залишалися просто іграшкою. Для цього потрібно будувати їх на надійній розширюваній платформі, яку можуть використати багато постачальників, а також ураховувати кібербезпеку та швидкий розвиток технологій.

Віктор Лях із Фонду Східна Європа підтвердив ці тези на прикладі українського досвіду впровадження публічно-приватних партнерств. За його словами, Україна відкрила всі можливі виміри співпраці для бізнесу на всіх рівнях — і це дало потужний імпульс трансформації самої концепції цифрового уряду. Сьогодні GovTech в Україні розглядають як масштабну екосистему, що охоплює сервіси, реєстри, обміни даними, відкриті дані, електронну демократію, цифрові платформи та місцеве самоврядування.

Віктор Лях навів як приклад проєкт Дія.Освіта — національну онлайн-платформу, яка сприяє розвитку цифрових навичок громадян, перекваліфікації та розширенню умінь. Ініційована за підтримки уряду Швейцарії та згодом посилена компанією Google, сьогодні вона об’єднує вже понад 2,6 млн користувачів.

Згадав він і CDTO Campus — платформу для професійного зростання лідерів цифрової трансформації в державному секторі. Її діяльність підтримують глобальні технологічні компанії, зокрема Visa, Cisco, Microsoft, Monarch та інші.

Віктор Лях наголосив, що важливо інвестувати в розвиток цифрових навичок громадян і бізнесу — це досі недооцінена, але ключова сфера для ППП. Він підкреслив потребу в державних стимулах для залучення компаній до таких партнерств, а також у формуванні довгострокового стратегічного бачення.

В окремому інтерв’ю він поділився своїм поглядом щодо Агентивної держави, яка визначатиме тренд наступних трьох років.

На думку пана Лорімера з Microsoft, протягом наступних 10 років на першому місці залишатиметься питання компромісів між розвитком інновацій та стійкістю, суверенітетом, кібербезпекою.

Пан Харні з IBM спрогнозував, що за п’ять років темою кожної панелі в Давосі стануть квантові обчислення. За його словами, уже зараз уряди та компанії розпочали перегони в цій галузі, бо щойно буде досягнутий прорив, з’явиться величезний розрив між тими, хто здатний впроваджувати й застосовувати квантові технології для розв’язання реальних проблем, і тими, хто не здатний.

Ринок на 9,8 трлн доларів

На завершення "Першого Дня GovTech" керівний директор берлінського Global GovTech-Center Мануель Кіліан та керівник Innovation Gateway київського GGTC Катерина Фролова представили та анонсували великі дослідження щодо останніх змін на ринку та перспективах інвестицій в нього, а також щодо Агентної держави.

Як вони наголосили, у 2025 році GovTech набув нового значення, бо великі зміни перекроїли його ландшафт: технологія стала геополітикою, GovTech — центральною темою для урядів, які тепер вимагають виконання, а не експериментів; цифрова публічна інфраструктура закріпилася як фундаментальний план, а агенти ШІ стали новим фронтиром.

За словами Мануеля Кіліана, обсяг ринку GovTech досяг 9,8 трлн доларів, а Агентна держава може вивести цей показник і весь ринок на новий рівень. Тому саме їй присвятили велике дослідження, яке берлінський GGTC спільно із Capgemini та партнерами з Всесвітнього економічного форуму опублікують 20 березня 2026 року.

Катерина Фролова з київського GGTC презентувала виконаний разом із Deloitte Ukraine звіт "Огляд інвестиційних трендів у GovTech" — перший комплексний глобальний аналіз інвестицій у цифрові технології публічного сектору, який охоплює ключові напрями GovTech-екосистеми: штучний інтелект, хмарну інфраструктуру, автоматизацію процесів та ІТ-послуги, розумні міста, цифрову публічну інфраструктуру (DPI), eID, платіжні системи та безшовну взаємодію між державними реєстрами. Головний висновок у документі:  уряди дедалі частіше не купують окремі технології та ІТ-продукти, а інвестують в довгострокові результати — стійкість, довіру, ефективність та економічний ефект.

Згідно зі звітом, серед ключових трендів в інвестуванні у GovTech — хмара та ШІ стають базовою інфраструктурою держави. За чотири роки витрати на публічні хмарні сервіси зросли більш ніж удвічі: із $332 млрд у 2021 році до $723,4 млрд у 2025 році. А інвестиції в штучний інтелект — майже вчетверо: із ≈$342 млрд у 2021 році до ≈$1,48 трлн у 2025 році. Державний сектор є однією з галузей із найвищими темпами зростання вкладень у ці технології, дедалі активніше переходячи до моделей IaaS та PaaS.

Інший тренд — перехід від "острівних" рішень до цифрової публічної інфраструктури. Ризик дублювання реєстрів і платформ змушує уряди переходити до підходу Digital Public Infrastructure (DPI) — модульних, багаторазових і часто open-source-рішень, які можна масштабувати та адаптувати, а не створювати з нуля. Це спільні, багаторазові цифрові «блоки». Водночас ключовим чинником успіху DPI є не лише технологія, а й чіткий мандат, відповідальність та інституційна модель.

У звіті зазначено, що кіберстійкість стає економічним активом. Зокрема, кіберзлочинність уже коштує світовій економіці приблизно $9,5 трлн (2024 рік) і зростає до ≈$10,5 трлн (2025 рік). Аудити у США та Великій Британії демонструють «розрив модернізації»: значну частку ІТ-бюджетів розвинених країн досі витрачають, щоб підтримувати застарілі системи. Отже, упровадження ШІ-сервісів додатково підвищує ризики, роблячи атаки дешевшими й масштабнішими, унаслідок чого інвестиції в кіберстійкість стають невіддільною умовою розвитку GovTech.

Трендом є те, що публічна та економічна цінність стають стандартами для GovTech-інвестицій. Уряди й донори дедалі частіше вимагають оцінювання економічного та соціального ефекту цифрових рішень — до і після впровадження. Це дозволяє перетворювати цифровізацію з витратної статті на інвестицію з вимірюваним результатом. Наразі відсутні стандартизовані підходи до оцінювання економічного ефекту цифрових рішень. Тому одним із ключових завдань для GovTech-спільноти та державних інституцій є розроблення й упровадження відповідних метрик, зокрема скорочення часу на отримання послуг, заощадження фінансів чи запобігання державним втратам (протидія шахрайству чи кіберзлочинності).

Звіт наводить приклади GovTech-кейсів, які підтверджують ефективність такого підходу. Зокрема, екосистема Дія в Україні, за підрахунками Мінцифри, уже згенерувала 184 млрд грн вимірюваної публічної цінності, що в десятки разів перевищує витрати на її розроблення. Система Prozorro.Sale залучила понад 2,17 млрд дол. для держави, а впровадження ШІ-рішень — зокрема Diia.AI — демонструє перехід до моделі "Агентної держави" з проактивними сервісами.