Потреба у монетарному фінансування можливих додаткових видатків бюджету наразі відсутня – НБУ
Питання фінансування додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із затягуванням війни й невизначеністю, яку вона генерує, Україна успішно вирішувала у 2022, 2023, 2024 та вже і у 2025 роках, напрацювавши відповідні механізми, тож наразі відсутня потреба розглядати з цією метою монетарне фінансування, заявили керівники Національного банку України на пресконференції в Києві у четвер.
"Ресурси (фінансування) є, і ми зі свого боку проблем, які могли б призвести до потреби дискусій про монетарне фінансування, не бачимо", – сказав заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
"Ситуація з додатковими видатками не є новою. Ми проходили її у 2022, у 2023, у 2024, ну і зараз, у 2025 роках. Є відповідні механізми, за рахунок яких у разі, якщо виникає подібне рішення, ми взаємодіємо", – зазначив, у свою чергу, голова Нацбанку Андрій Пишний.
Він нагадав, що для цього свого часу на рівні Ради фінансової стабільності була створена робоча група, яка відповідним чином аналізувала всі можливі джерела і приймала відповідне правильне рішення, реалізовувало правильну тактику і йшла в чіткому фарватері стратегії.
"Стратегія залишається незмінною: монетизація або емісійне фінансування бюджетного дефіциту наразі залишається джерелом останньої надії. У нас на сьогоднішній день є потенціал внутрішнього боргового ринку. І, відповідно, я думаю, є напрацювання, які дозволяють з міжнародними партнерами взаємодіяти", – наголосив Пишний.
У релізі про збереження облікової ставки Нацбанк цього разу зауважив, що актуалізувалися ризики додаткових бюджетних видатків, у тому числі на обороноздатність.
Пишний уточнив, що зараз хотів би уникнути коментарів з боку Національного банку щодо обсягів таких видатків, бо це питання правильно адресувати Міністерству фінансів.
"Коли вони вважатимуть за необхідне відповідним чином прокоментувати ці цифри, вони їх відкоментують", – сказав очільник НБУ.
Раніше цього тижня видання "Економічна правда" повідомило, що уряд планує звернутися до парламенту за збільшення видатків державного бюджету цього року ще на 300 млрд грн на оборонні потреби після їх збільшення наприкінці липня цього року на 400 млрд грн.
Окрім того агентство Bloomberg у четвер повідомило, що представники Міжнародного валютного фонду за результатами роботи місії в Києві 3-10 вересня вважають заниженою на $10-20 млрд оцінку української сторони щодо необхідного фінансування на 2026-2027 роки.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду - 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду - 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% - до 2 трлн 177 млрд грн.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% - до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом - на 15%, або на 454,5 млрд грн - до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=P1sR28ocYpk
https://epravda.com.ua/power/groshi-na-viynu-chomu-derzhavi-znovu-brakuye-koshtiv-811368/
https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-09-11/imf-sees-up-to-20-billion-hole-in-ukraine-funding-through-2027