Україна посіла 79 місце (з 125 країн) в міжнародному рейтингу бюджетної прозорості Open Budget Survey (OBS) – єдиному в світі рейтингу бюджетної прозорості, який за однією методологією аналізує бюджети центрального рівня 125 країн і складається незалежними експертами раз на 2 роки. Методологія включає оцінку 145 індикаторів в 8 ключових документах (опублікованих до 31 грудня 2022 р.) та охоплює діяльність: Парламенту, Казначейства, Міністерства фінансів та Рахункової палати протягом бюджетного процесу. OBS проливає світло на повноту інформації в бюджетних документах, механізми участі громадян в прийнятті рішень протягом бюджетного процесу та повноту контролю Рахункової палати за використанням коштів державного бюджету.

У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в 2022 році, указом Президента було запроваджено воєнний стан та було призупинено стандартні бюджетні процедури. Ці зміни, сприяли зниженню показників бюджетної прозорості, парламентського контролю та участі громадськості в бюджетному процесі, які оцінюються в рейтингу бюджетної прозорості OBS. Розв’язана росією війна змусила Міністерство фінансів в кризовому режимі переглядати всі бюджетні документи як затверджені так і в стадії розробки, і адаптувати їх до високого ступеню невизначеності, через окупацію росією значної території України та переміщення мільйонів громадян. Тому протягом 2022 року, Бюджетна декларація, щомісячні звіти про виконання держбюджету, річний звіт про виконання держбюджету та аналіз його виконання Рахунковою палатою України не були публічно доступними, що зумовило зниження рейтингу України з 65 балів до 38. До повномасштабного російського вторгнення в Україні спостерігалось постійне покращення бюджетної прозорості. В 2021 р. Україна досягла 65 з 100 можливих балів у рейтингу OBS.

В 2023 році Верховна рада опублікувала Звіт про виконання Держбюджету в 2021 р., а Рахункова палата опублікувала Аналіз звіту про виконання Держбюджету за 2021 р., але ці документи не були враховані в оцінці 2023 року, через методологічні обмеження оцінки документів опублікованих в 2022 р. Оскільки методологія OBS перевіряє бюджетний процес країни на рівні державного бюджету на відповідність міжнародним стандартам, це практично не залишило можливості робити винятки при оцінці, коли на країну впливають надзвичайні ситуації як пандемія COVID, чи війна.

Відсутність доступу до ключових бюджетних документів, значно звузили можливості для громадськості спілкуватися із законодавчою владою під час затвердження бюджету і з виконавчою владою під час виконання бюджету. Хоча ці зміни на практиці викликають занепокоєння, Українській владі вдалось зберегти інструменти відкритості та підзвітності державних фінансів, які не повністю (або взагалі не охоплені OBS), включаючи продовження відкритості функціонування системи державних закупівель, публікації немілітарних платежів Державною казначейською службою. Крім того, Міністерство фінансів продовжує публікувати громадські версії бюджетів місцевого рівня. Зіштовхнувшись з економічними втратами в сотні мільярдів доларів і пошкодженням інфраструктури наприкінці 2023 року український уряд у співпраці з міжнародними партнерами запустив в пілотному режимі «Цифрову екосистему для підзвітного управління відновленням» Dream - платформу для цифрового координування підзвітної реконструкції України.

OBS охоплює сферу бюджетної підзвітності, можливості для громадської участі в бюджетному процесі та належний зовнішній контроль за використанням бюджетних коштів. В кожній з них, перед Україною стоять ряд викликів:

Для покращення рівня підзвітності необхідно відновити звітування виконавчої гілки влади в парламенті через проведення “години запитань до уряду”, повернути публікацію помісячного виконання бюджету Казначейством (з затримкою публікації на нормативно визначений період) та забезпечити використання Цифрової екосистеми для підзвітного управління відновленням - DREAM для здійснення інфраструктурних інвестицій на всіх рівнях державного управління.

Задля покращення можливостей для громадської участі необхідно відновити доступ медіа до парламенту, активно взаємодіяти з вразливими та недостатньо представленими спільнотами, в т.ч. ветеранами, та активніше залучати представників аналітичних центрів до слухань щодо ключових бюджетних документів.

Для вдосконалення парламентського контролю необхідно забезпечити незалежність Рахункової палати та призначити всіх її членів передбачених законом, оновити її стратегію та вдосконалити процес професіоналізації аудиторів рахункової палати розширивши використання аналітичних інструментів. Необхідним є розширення повноважень Рахункової палати в частині можливості аналізу використання коштів місцевих бюджетів та державних підприємств, а також створення механізмів для участі громадськості у відповідних аудиторських розслідуваннях.

Відновлення практики публікації ключових бюджетних документів, вдосконалення роботи вищого органу фінансового контролю та залучення громадськості до бюджетного процесу допоможуть забезпечити підзвітне та ефективне використання коштів підсилюватиме довіру як українських платників податків так і міжнародних донорів які допомагають Україні вистояти у війні.

Володимир Тарнай, незалежний експерт