Коломойський та Боголюбов оцінювали свої активи у понад $8 млрд – Лондонський суд
Ексвласники ПриватБанку Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов в рамках розкриття інформації про свої активи у судовому процесі, ініційованому проти них у Лондонському суді націоналізованим банком, оцінювали їх вартість у понад $8 млрд, йдеться у опублікованому рішенні судді Вільяма Трауера.
"Згідно з їхніми власними деклараціями про активи, вони обидва володіють частками у великій кількості одних й тих самих активів, де розмір їхніх часток, утримуваних разом (оцінених ними на момент розкриття інформації про активи в сукупності у понад $8 млрд) або однаковий, або дуже схожий - іншими словами, вони володіють ними 50/50", – сказано у документі.
Як повідомлялося, після розгляду позовної заяви ПриватБанку Лондонський суд 19 грудня 2017 року видав указ про всесвітній арешт активів (WFO) на суму понад $2,5 млрд. Коломойський пізніше в інтерв’ю каналу KishkiNa вказував, що цей арешт стосувався всіх його активів.
Суддя в рішенні також зазначив, що багато з цих активів дають Коломойському та Боголюбову можливість володіти контрольними пакетами акцій відповідної компанії або бізнесу, що лежить в їх основі. На думку судді, про спільне володіння іншими активами також свідчить той факт, що ексвласники ПриватБанку обидва подали декларації про активи в межах цього провадження, в яких вказали 201 офшорну холдингову компанію, де кожен з них мав еквівалентні частки, і через посередництво яких кожен з них, таким чином, мав опосередковані частки в базових активах приблизно однакової вартості.
Згідно з рішенням, існували деякі документальні матеріали, що свідчать про те, що Коломойський та Боголюбов, можливо, розійшлися з 2007 року, але це містилося у наданих в суді показаннях свідка Боголюбова, за якими ПриватБанк не зміг провести його перехресний допит. Тож суддя не зміг зробити висновок, що слова свідка повністю відображають справжню ситуацію, тим паче, що самі ексвласники відмовилися давати свідчення та бути присутнім на перехресному допиті щодо показань свідків.
В рішенні нагадується, що Коломойський та Боголюбов є відомими українськими бізнесменами, які мали інтереси в широкому спектрі різних підприємств, включаючи не лише банківський сектор, а й феросплави, ЗМІ, торгівлю нафтою та газом, а також нерухомість. Вони приблизно одного віку, і обидва є або були громадянами України, Ізраїлю та Кіпру; Боголюбов також має громадянство Великої Британії.
"Вони є близькими друзями та діловими партнерами з початку 1990-х років і відтоді працювали разом над тим, що Боголюбов в інших провадженнях назвав "багатьма проектами та інвестиціями", – описав історію суддя.
Він нагадав, що Коломойський жив в Україні до 2003 року, коли почав проводити більшу частину свого часу у Франції, Ізраїлі та Швейцарії, ставши швейцарським резидентом у Женеві у 2010 році. Потім він очолив Дніпропетровську обласну державну адміністрацію у 2014 році, після звільнення з цієї посади на початку 2015 року, за його словами, жив у Женеві та Ізраїлі, а повернувся до України у 2019 році, де й залишався на момент суду, хоча його потім позбавили українського громадянства.
Як йдеться в рішенні, Боголюбов вважав себе більш міжнародним орієнтованим, покинув Україну у 2007 році та переїхав до Лондона у 2009 році, де залишався до 2017 року, коли переїхав до Женеви. "Його позиція полягала в тому, що з моменту від'їзду з України у 2007 році він і Коломойський зосереджувалися на власних індивідуальних проектах. Як і Коломойський, він повернувся до України у 2019 році", – зазначив суддя.
Він дійшов висновку, що, хоча цілком можливо, відбулася зміна в точному характері відносин між ексвласниками ПриватБанку, вони продовжували діяти спільно один з одним протягом періоду, що стосується провадження.
Водночас суддя погодився, що Коломойський з його підходами до менеджменту був "скрізь", як про це висловилися в одній зі скайп-розмов співробітники "Пріват Бізнес Центру", хоча те саме не можна сказати про Боголюбова. "Тим не менш, я не погоджуюся з тим, що він не був людиною", – додав про Боголюбова Трауер.
Він додав, що ексвласники ПриватБанку також були близькими на більш особистому рівні: на початку 2017 року мали спільні офісні приміщення в Женеві та обидва мали будинки в Нікольському, а також про це свідчить характер деяких повідомлень у WhatsApp та інших повідомлень, що збереглися. Окрім того, йдеться у рішенні, Коломойський та Боголюбов тісно спілкувалися щодо кроків, які вони могли б вжити, щоб перешкодити подачі ПриватБанком судового позову проти них. При цьому Коломойський отримав інформацію про це від співробітників вже націоналізованого банку.
Суддя також згадав, що ще одним важливим аспектом стосунків ексвласників ПриватБанку був спосіб, у який вони спілкувалися один з одним: Коломойський постійно стверджував, що не користується електронною поштою, вважаючи її небезпечною та ненадійною, а електронними засобами, за допомогою яких він звик спілкуватися з іншими, зокрема з Боголюбовим, були WhatsApp, Viber та Black – захищена телефонна мережа, за допомогою якої кілька десятків осіб, які фігурували в доказах на суді, могли спілкуватися один з одним, телефонуючи на номери, записані за їхнім іменем у довіднику. Перші три номери у версії Black-довідника за січень 2013 року були робочими номерами в Дніпрі для Коломойського (0101), Боголюбова (0102) та голови правління Олександра Дубілета (0103).
Як повідомлялося, згідно із оголошеним 30 липня цього року рішенням Коломойський та Боголюбов несуть солідарну відповідальність перед банком за відшкодування завданої йому шкоди. Цю суму має бути визначено в розмірі $1 млрд 911,88 млн за вирахуванням реальної вартості переданих банку активів, як зазначено в тексті рішення. Як зазначили юристи ПриватБанку, щодо переданих активів суд встановив необхідність врахувати їх справжню вартість приблизно $140 млн, тоді як оцінки відповідачів (приблизно $640 млн), не повинні братися до уваги.
Щодо відсотків, то суддя Трауер постановив, що це питання має бути вирішено на наступному слуханні.
Сума виплати, яку будуть зобов’язані здійснити колишні власники, буде визначена на наступному слуханні у жовтні 2025 року. Очікується, що компенсована банку сума становитиме понад $2 млрд, включно з процентами та юридичними витратами", – повідомило Міністерство фінансів. З такою оцінкою згоден сам ПриватБанк та Нацбанк.
ПриватБанк – найбільший державний Банк України: його загальні активи на 1 квітня цього року складали 945,5 млрд грн ($22,6 млрд за поточним курсом) або 25,2% від усієї банківської системи. На сьогодні в банку обслуговуються понад 18 млн активних клієнтів, а загалом його послугами користуються 70% українців.
Націоналізований у грудні 2016 року ПриватБанк за рік подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського і Боголюбова, а також імовірно пов'язаних із ними шести британських компаній. Своєю чергою захист ексвласників відкидав звинувачення і стверджував, що банку не вдалося виявити конкретні дії ексвласників, які були незаконними з позиції законодавства України або які безпосередньо призвели до збитків банку. Коломойський вже заявив про план оскаржити рішення суду.
Заключні слухання у Високому суді Лондона почалися в середині червня 2023 року, у тому числі, й через те, що суддя відклав їх через війну в Україні. Банк заявив, що до цього часу розмір позову збільшився з початкових $1,9 млрд майже до $4,5 млрд, оскільки відсотки нараховують у розмірі приблизно $500 тис. щодня, а судовий наказ про всесвітній арешт активів відповідачів залишається чинним. ПриватБанк нагадував, що на час націоналізації він був недокапіталізований на суму близько $5,5 млрд і згодом був рекапіталізований державою.
