Вибори
13:39 19.10.2020

Сюрпризи місцевих виборів: що треба знати, щоб не "зламати мозок"

7 хв читати

Сергій Васильченко, Український центр суспільних даних, проект "Електоральна пам’ять" (ukr.vote), для "Української правди"

 

Місцеві вибори цього року відбуваються за новими правилами. І вони видаються ще складнішими, ніж ті, які були у 2015 році.

Тому ми вирішили розкласти механіку і пояснити правила, встановлені на цих виборах.

 

Голови громад (мери)

Резюме: Майже нічого не змінилося з 2015. "Два тури" на вибори мерів — у містах з 70 тис виборців і більше (було — 90 тис виборців і більше)

Правила обрання голів сільських, селищних та міських голів практично не змінились. Лише знизився з 90 до 70 тисяч виборців поріг використання мажоритарної системи абсолютної більшості для виборів голів міських громад.

Кандидати висуваються в "одномандатному окрузі", що покриває всю територію міської громади, і можуть бути як представниками партій, так і безпартійними.

Втім, щоб стати міським головою, кандидат повинен отримати не просту, а абсолютну більшість голосів – його мають підтримати більше 50% виборців, що проголосували в першому турі.

Якщо жоден кандидат не отримує таку абсолютну більшість, то має бути проведено повторне голосування – так званий "другий тур".

У "другий тур" виходять два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів виборців. Щоб стати переможцем – і міським головою – кандидат має у другому турі набрати просту більшість голосів, уже не обов'язково більше 50%.

 

Ради громад до 10 тисяч виборців

Резюме: Багатомандатна мажоритарка. Кандидати — як від партій, так і самовисуванці. Від кожного округу — від 2 до 4 депутатів.

Вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах – багатомандатна мажоритарка.

Це значить, що територія кожної селищної чи сільської ради буде поділена на округи, від кожного округу буде обрано від 2 до 4 депутатів місцевої ради. Яка кількість депутатів обиратиметься від округу, визначає місцева ТВК, коли формує округи.

У кожному окрузі балотуватимуться різні кандидати – можуть бути і безпартійні. Депутатами стають ті, хто набрав кількість голосів, яка дозволить потрапити у групу лідерів, кількість яких дорівнює кількості мандатів на округ.

Тобто, якщо від округу обирається троє депутатів, то мандати отримають троє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів.

Така виборча система вже застосовувалась в Україні на виборах до обласних та районних рад в 1998 та 2002 роках.

 

Обласні, районні, районні у місті ради та ради громад від 10 тисяч виборців

Резюме: Пропорційна система з відкритими списками. Лише кандидати від партій (без самовисуванців). Все складно. Можна набрати багато голосів і не стати депутатом. Можна набрати мало голосів і стати. Від округу може не бути жодного депутата.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками.

Можемо сміливо повторити слова, які були сказані 5 років тому відносно тодішньої нової виборчої системи:

"Вибори до цих місцевих рад будуть відбуватися за абсолютно новою системою, яка в Україні раніше ніколи не застосовувалася. Система є найскладнішою з усіх, що існували в Україні, дуже непростою для розуміння, просто не очевидною. Її не розуміють громадяни. Її не розуміють державні службовці. Її не розуміють навіть представники осередків та штабів партій. Нова виборча система породила нові проблеми і загострила старі, які були у попередніх системах".

Як і минулого разу, на основі реальних результатів виборів до Київради, ми змоделювали механізм розподілу мандатів, і пройшли по кроках увесь процес, закріплений у новому законі.

Ми уявили, яким міг би бути склад теперішньої Київради, якби підрахунок голосів і встановлення результатів відбувалися відповідно до нового "Виборчого кодексу".

 

Партійні "списки"

По-перше, до цих рад кандидатів можуть висувати тільки партії. "Самовисуванець" не зможе балотуватися, і, відповідно, стати депутатом.

Партії затверджують виборчий список, який складається з першого кандидата – лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати – та інших кандидатів, які також закріплюються/висуваються за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді.

На партійних зборах всім кандидатам від партії (окрім першого) присвоюють два номери:

порядковий номер у єдиному (міському) списку та порядковий номер у територіальному (окружному) списку.

 

 

Округи

Територія міської, районної, обласної ради ділиться на округи. Кількість округів залежить від кількості депутатів у раді. Розраховуть кількість округів так:

(кількість депутатів у раді / 10) ± 2

В одному окрузі партія може закріпити від 5 до 12 кандидатів.

Вимога про мінімум 5 кандидатів в окрузі діє на момент реєстрації. Після реєстрації списку, партія може відкликати кандидатів. Тому на момент голосування в окрузі взагалі може не бути кандидатів від партії, тоді виборець зможе проголосувати лише за партію.

Ми у нашому моделюванні дозволили трохи перевищити норму висування кандидатів на округ (12 кандидатів), щоб врахувати результати всіх кандидатів, які балотувалися у 2015 році.

 

Як голосувати?

На кожному окрузі буде окремий бюлетень для голосування.

Виборець може:

– проголосувати просто за партію: поставивши відмітку біля назви місцевої організації партії;

– проголосувати за партію і кандидата, для цього треба додатково вписати номер кандидата.

Увага: якщо виборець не поставить "галочку" спочатку для партії, а лише впише номер кандидата — бюлетень буде недійсним.

 

Визначення партій-переможців

Після завершення голосування виборчі комісії повинні будуть встановити результати виборів.

На першому етапі визначають, які партії пройдуть у відповідну раду і зможуть формувати її склад зі своїх кандидатів. Для цього потрібно скласти разом всі голоси, які отримала кожна партія в усіх округах — і подивитися, скільки відсотків від усіх, хто проголосував, набирає кожна партія.

До ради зможуть пройти тільки ті партії, які отримають більше 5% голосів у цілому по місту/району/області – тобто "подолають бар'єр".

На минулих виборах у Києві, цей бар’єр подолали 5 партій: Блок Петра Порошенка "Солідарність", "Самопоміч", ВО "Батьківщина", партія "Єдність" та ВО "Свобода".

 

Визначення кількості депутатів від кожної партії

Відповідно до того, скільки голосів набрала кожна партія-переможець, визначається, скільки місць у раді вона отримає (додатково до одного гарантованого). Для обрахування цього вводиться поняття "виборча квота".

Виборча квота визначає скільки припадає голосів виборців на один мандат.

Виборча квота – це ціла частина від результату розрахунку за формулою:

(Кількість голосів, які отримали партії, що подолали бар'єр) / (кількість місць у відповідній раді — кількість партій, що подолали бар'єр)

У нашому моделюванні виборча квота = [551188 /(120-5)] = 4792

За "Виборчим кодексом" спочатку визначається кількість мандатів, які отримує партія у територіальних округах. Це ціла частина від дробу.

Наступним кроком визначається, скільки мандатів отримує партія на єдиний (міський) виборчий список. Для цього для кожної партії cпочатку беруться "невикористані" голоси в округах:

Залишок голосів за партію по місту =

Σ ( кількість голосів в окрузі за партію —

кількість мандатів партії в окрузі * виборча квота )

а потім і діляться на виборчу квоту.

За новими правилами кількість мандатів на партію трохи відрізняється від варіанту 2015 року — тоді БПП отримала на один менше, а Свобода на один більше.

Цей ефект виникає через гарантовані мандати для лідерів списків. Коли ми віднімаємо їхню кількість від загальної кількості мандатів, то виборча квота збільшується, і викривляється пропорційність.

Округи будуть представляти 83 депутати (69%), а 37 депутатів пройдуть за єдиними (загальноміськими) списками.

 

На виборах 2020 року в Києві за опитуваннями жодна партія не має такого рейтингу, як мала БПП у 2015, тож кількість кандидатів, які отримають мандати завдяки своєму рейтингу, ймовірно, буде менша. Окрім того, роль місця у виборчих списках зростає, бо не всі виборці вкажуть номер кандидата у бюлетені, і набрати 25% квоти буде складніше.

Нагадаємо, що вищенаведені розрахунки є моделюванням і не є прогнозом результатів виборів.

***

Моделювання показало, що впровадження ще більш складної і громіздкої виборчої системи не вирішило тих проблем, які були і в попередній:

Можуть бути випадки, коли якась територія залишиться без представника у раді.

Мандати отримають кандидати, які набрали невелику кількість голосів, а за бортом залишаться ті, хто мали високу підтримку виборців.

Останнє робить недоцільним формування потужних партий з сильними політиками. Бо як показує моделювання на прикладі БПП, всіх мандатів не виграє одна партія. Потужні кандидати, не отримавши мандатів, будуть спостерігати, як у раді засідають депутати з інших партій та їх однопартійці, які отримали в декілька раз менше голосів, аніж вони.

Також гарантоване отримання мандатів лідерами списків спотворює пропорційність розподілу мандатів між партіями.

Існує велика ймовірність, що після місцевих виборів знову почнеться робота зі зміни виборчого законодавства.

Наша пісня гарна нова…

ОСТАННЄ

СБУ перевіряє інформацію про можливу протиправну діяльність депутатів із Закарпаття, які виконували гімн Угорщини

У селі на Закарпатті новообрані депутати співали гімн Угорщини, нардепи Безгін і Корнієнко просять відреагувати

Львівську облраду очолила представниця "Євросолідарності"

Кличко запропонував створити "велику коаліцію" у Київраді

Децентралізації необхідний віце-прем'єр - нардеп Безгін

Вибори мера Конотопа відбудуться 24 січня 2021 року – ЦВК

Блок Кернеса висуне на пост глави Харківської облради його нинішнього керівника

У Кривому Розі поширюються дописи з ознаками "чорного піару" проти обох кандидатів у мери

Корнієнко не виключає, що поправки до законопроекту про референдум можуть затягнути процес розгляду

"Слугу народу" готові підтримати на виборах до Ради 25,9% українців, ОПЗЖ - 22,1%, "Євросолідарність" - 15,9%, "Батьківщину" - 9,1%

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА