Верхня палата парламенту Швейцарії (Le Conseil des États) 3 червня відхилила пропозицію щодо ухвалення федерального закону про надзвичайний внесок CHF15 млрд для гарантування безпеки Швейцарії та миру в Європі у зв'язку з війною проти України, який передбачав до 2030 року CHF10,1 млрд для швейцарської армії і CHF5 млрд для України.

Згідно зі стенограмою на парламентському сайті, "за" проголосувало 15 депутатів, "проти" - 28 і двоє утрималися, основною претензією було названо можливе порушення законом внесеного до федеральної конституції країни 2003 року "боргового гальма", яке зобов'язує федеральний центр підтримувати рівновагу доходів і видатків бюджетів усіх рівнів.

"Більшість членів Фінансової комісії дотримується думки, що як видатки на армію, так і видатки на відновлення України можуть плануватися й контролюватися навіть за нинішньої ситуації з безпековою політикою, а отже, не мають екстраординарного характеру", - зазначив Якоб Старк (Jakob Stark).

За його словами, комісія 11 голосами проти 2 не визнала ці витрати настільки надзвичайними, щоб робити винятки з "боргового гальма".

"Ухвалення цієї пропозиції прорвало б дамбу для всіх інших бажань у парламенті, які не можуть бути профінансовані за рахунок звичайного фінансового бюджету. Це відкрило б двері для накопичення невимірних сум боргу на шкоду майбутнім поколінням", - зазначив від імені меншості Йозеф Діттлі (Josef Dittli).

Він додав, що коли 50 тис. українців звернулися за захистом до Швейцарії протягом кількох тижнів у березні 2022 року, було очевидним і правильним виділити видатки в надзвичайному порядку. Депутат вважає, що сьогодні немає жодної терміновості та необхідності негайно витрачати мільярди в обхід "боргового гальма", як у разі карантину або стихійного лиха.

Діттлі також піддав критиці рішення об'єднати в одному законопроєкті виділення коштів швейцарській армії та Україні. "Це обмежує вільне волевиявлення. У разі референдуму багато виборців опиняться в скрутному становищі. Ви можете тільки прийняти обидві або відкинути обидві (пропозиції), хоча внутрішній зв'язок далеко не даність", - пояснив депутат свою позицію.

Кілька його колег висловили сумнів у необхідності виділення коштів на відновлення України, поки розв'язана Росією війна триває. "Немає сенсу починати відновлення ... у війну. Ніколи не знаєш, як розвиватиметься війна, і тоді розпочата вами відбудова незабаром може знову зірватися. Думаю, про реконструкцію говорити поки що зарано. Але важливо говорити про гуманітарну допомогу", - зазначив Пітер Хегглін (Peter Hegglin). За його словами, CHF1,4 млрд, що виділяються Швейцарією на підтримку біженців зі статусом захисту, які перебувають у країні, і так уже є великою сумою.

"Коли ми говоримо про відновлення України, ніхто нам не говорить, про що саме йдеться. Про яку Україну йдеться, яку доведеться реконструювати? Наскільки терміново необхідна відбудова України, якщо ця країна досі перебуває у стані війни?" - зазначив, зі свого боку, Мауро Поджіа (Mauro Poggia). Він вважає, що до питання відновлення необхідно повернутися, коли мир буде відновлено, "чого тут усі пристрасно бажають і якнайшвидше", і тоді Швейцарії також доведеться зробити свій внесок у відновлення України.

Прозвучало також і більш радикальне заперечення проти допомоги Україні Карло Соммаруги (Carlo Sommaruga), на думку якого виділення впродовж наступних чотирьох років Україні по CHF1,5 млрд із бюджету міжнародного співробітництва позбавить цих грошей людей, які найбільше цього потребують, і людей, що страждають від бідності та голоду, в країнах, де індекс людського розвитку значно нижчий, ніж в Україні.

Водночас низка депутатів заявили про гостру необхідність збільшення підтримки України саме сьогодні, оскільки її критичну інфраструктуру щодня руйнує Росія, і наголосили, що виділення цієї допомоги буде з метою зміцнення безпеки Швейцарії.

"Така допомога з боку Швейцарії не суперечить ні закону про нейтралітет, ні Федеральній конституції. Така допомога більш ніж доречна для такої багатої економіки, як Швейцарія", - зазначила Маріанна Біндер-Келлер (Marianne Binder-Keller). За її словами, Швейцарія перебуває наприкінці списку країн за економічною підтримкою України, що також пов'язано з тим, що Швейцарія не постачає зброю, яка є дуже дорогою.

"Підтримка України зараз в інтересах усієї Європи, а отже, і Швейцарії. Європа перебуває в стані війни, війни між демократією і диктатурою. Оборонною боротьбою в Україні українці захищають і вільну Європу. Якщо переможе воєнний злочинець Путін, Європа програє", - наголосила депутатка. Вона додала, що в разі перемоги Росії буде занадто пізно говорити про відновлення України.

Біндер-Келлер також зазначила, що наприкінці 2023 року борг федерального уряду становив 17,8% ВВП, що дуже мало за світовими рамками, і виділення CHF15 млрд збільшило б його всього до 19,7% ВВП.

"Якщо Україна впаде, настане черга Польщі, а потім і балтійських держав. І стверджується, що надзвичайної ситуації не існує. Що має статися, щоб бухгалтерський облік більше не цінувався вище, ніж наша безпека? Потреба в діях зараз є терміновою та нагальною, а виняткова ситуація є даністю" - виступила під час дебатів Андреа Гмюр-Шененбергер (Andrea Gmür-Schönenberger).