Європейські країни обговорюють введення в Україну контингенту в 15-30 тисяч військових - ЗМІ

Франція, Велика Британія та Туреччина під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Парижі 6 січня просуватимуть пропозицію розгортання миротворчих сил за можливого логістичного та розвідувального сприяння з боку США, повідомляє Радіо Свобода у вівторок з посиланням на власні джерела.

"Під час переговорів розглядатимуться невирішені питання, зокрема правила застосування сили, гарантії безпеки з боку США та територіальні суперечки, включно з Донбасом та Запорізькою атомною електростанцією", - йдеться в повідомленні.

Європейські посадовці повідомили Радіо Свобода, що після зустрічі радників з національної безпеки на вихідних та зібрання військових планувальників 5 січня з’явилося "нове відчуття нагальності". Вони сподіваються, що зустріч у Парижі сприятиме синхронізації позицій Сполучених Штатів, України та інших європейських країн.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що сподівається представити "конкретні зобов’язання" щодо безпеки України після переговорів. "Ідея полягає в тому, щоб у разі припинення вогню була чіткість щодо складу та розгортання миротворчих сил… Деякі посадовці кажуть, що в різних європейських столицях лунають різні цифри щодо чисельності контингенту. Коливаються вони від 15 до 20 тисяч, хоча дехто сподівається, що це буде ближче до 30 тисяч миротворців, які подбають про безпеку моря, неба і суходолу", - пише видання.

Військові плани під час зустрічі не оприлюднювалися. "Основну частину військ мають надати Франція та Велика Британія, що відповідатимуть за наземний і повітряний компоненти. Туреччина дала зрозуміти, що візьме на себе відповідальність за безпеку транспортних шляхів у Чорному морі. Утім, наразі немає ясності, наскільки близько потенційні сили "Коаліції охочих" перебуватимуть до лінії зіткнення. Більшість європейських посадовців, з якими спілкувалося Радіо Свобода, вважають, що їх розгорнуть на заході України для підтримки та навчання українських військ", - йдеться в повідомленні.

Один європейський дипломат визнав, що одним із питань, яке досі потребує відповіді, є реакція на можливу атаку РФ. "Ми, по суті, досі обговорюємо, чи будемо відкривати вогонь у відповідь, чи тікати", – сказав він.

З невирішених питань згадуються правила застосування сили та гарантії безпеки з боку США. При тому, що і в Брюсселі, і в Києві дедалі більше оптимізму, що Вашингтон забезпечить "надійний запобіжник", досі незрозуміло, якої саме форми це набуде. Європейські посадовці повідомили Радіо Свобода на умовах анонімності, що американські військові можуть бути присутніми "на землі" в небойовій ролі, спостерігаючи за дотриманням режиму припинення вогню. Коаліція також сподівається, що Вашингтон і надалі забезпечуватиме підтримку в галузі логістики та розвідки.

У Парижі також обговорюватимуть питання контролю над територіями: Україна наполягає або на заморожуванні лінії зіткнення, або на перетворенні всього регіону Донбасу на демілітаризовану зону. Ще одним питанням є приналежність Запорізької атомної електростанції в окупованому місті Енергодар: українська сторона відкидає ідею спільного управління станцією Україною та РФ, натомість надаючи перевагу варіанту, за якого Сполучені Штати втрутяться і продаватимуть вироблену на ЗАЕС електроенергію Москві, але у Брюсселі сумніваються, що РФ погодиться на будь-який із цих пунктів.

Паралельно Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти РФ – уже двадцятий від початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що його винесуть на затвердження державам-членам наприкінці січня.