JPMorgan очікує перемир’я 2025 року, оцінює ймовірність подальшого "грузинського сценарію" в Україні в 50%
JPMorganChase Center for Geopolitics очікує угоду про перемир’я у розпочатій Росією війні проти України вже цього року і допускає, що це може статися навіть в другому кварталі, але вважає, що така угода буде недосконалою й з ймовірністю у 50% ситуація в Україні потім розвиватиметься за "грузинським сценарієм".
"Оскільки в Європі закінчується зброя, в Україні - бійці, у США - терпіння, а трансатлантична єдність під загрозою, президент Зеленський, ймовірно, буде змушений погодитися на угоду з Росією, яка заморозить бойові дії, але не приведе до укладення всеосяжної мирної угоди, вже цього року", – пояснюють експерти свою думку в травневому виданні.
На їхнє переконання, за теперішніх темпів наступу Росія контролюватиме всю Україну приблизно через 118 років, тому Путін намагатиметься укласти угоду, яка буде сприятливою для його загальної мети - врешті-решт контролювати Київ.
У такій ситуації JPMorganChase Center for Geopolitics бачить чотири можливих сценарії, кожен з яких має паралелі з іншими країнами сьогодні: не дуже добрий "Грузинський" – ймовірність 50%, найкращий "Південна Корея" та найгірший "Білорусь" – по 15%, а все ще добрий – "Ізраїль".
"За відсутності як іноземних військ, так і потужної військової підтримки Україна зазнає постійної нестабільності, уповільненого зростання і відновлення, зменшення іноземної підтримки з часом і фактичного зриву її західної інтеграції (тобто членства в ЄС і НАТО) з поступовим поверненням в орбіту Росії", – так описують "Грузинський" сценарій експерти JPMorgan.
Вони нагадали, що після війни з Росією у 2008 році Грузія отримала значну західну допомогу та політичну підтримку, яка не супроводжувалася наданням військ та обіцянками безпеки. Сьогодні правляча партія Грузії "ухвалила закони про "іноземних агентів" у кремлівському стилі, що призвело до призупинення фінансування з боку США та ЄС. Політична нестабільність та ерозія демократії, що посилюється повзучим російським впливом, вплинули на довіру інвесторів на тлі скорочення валютних резервів.
Тим часом економічний зв'язок з Росією поглибився: грошові перекази з Росії становили понад 15% ВВП Грузії у 2022-2023 рр., що зробило її найбільшим джерелом грошових надходжень в країну. Торгівля і прямі подорожі розширилися, приплив російських громадян різко зріс, а невелика економіка стає дедалі вразливішою. "Грузія, яку колись вважали історією успіху реформ, ілюструє, як відсутність надійних безпекових та інституційних якорів може поступово підірвати демократичне врядування і послабити економічний потенціал", – зазначається у публікації.
На думку її авторів, Україна може спочатку отримати вигоду від хвилі донорського ентузіазму і допомоги у відновленні, але без міцної інтеграції в західні безпекові та політичні структури країна ризикує повільним дрейфом у геополітичний сірий простір. Певний відсоток з майже 7 млн українських біженців може вирішити не повертатися, позбавляючи економіку вкрай необхідної кваліфікованої робочої сили. Інвестори, які не схильні до ризику, можуть вирішити уникати нестабільного, крихкого з точки зору безпеки середовища, обмежуючи прямі іноземні інвестиції та гальмуючи диверсифікацію.
Вони додають, що Україна може знову відкрити вразливі торговельні коридори або неформальні залежності, пов'язані з Росією, а обмеження на чисельність і потенціал збройних сил - якщо вони стануть частиною переговорного врегулювання - можуть передчасно задушити динамічний оборонний і технологічний сектори України, знищивши потенційний двигун повоєнного зростання.
"За відсутності твердих зобов'язань майбутнє України може повторити долю Грузії - протверезливе нагадування про те, що війни можуть закінчитися без справедливого миру, і навіть найсильніші прозахідні настрої можуть згаснути, якщо західні інституції не відповідатимуть адекватною взаємністю", – підсумовують експерти JPMorgan.
Вони також зазначають, що парадоксально, але втрата східних територій може зіграти для України роль турнікету, який дасть змогу зосередити зусилля з відновлення на більш керованих, менш пошкоджених регіонах, які потребують менших державних витрат.
Щодо сценарію "Південна Корея" в публікації, то за нього президент Володимир Зеленський не отримає ані членства в НАТО, ані повного відновлення території України. "Однак, якщо він зможе забезпечити введення в країну європейських сил, підкріплених американською безпековою обіцянкою допомоги та розвідувальної підтримки, то 80% територій України, які все ще перебувають під контролем Києва, вийдуть на значно стабільнішу, процвітаючу і демократичну траєкторію", – вважають автори. Частиною цього варіанту є рішення Заходу використати близько $300 млрд заморожених російських активів для відновлення в Україні.
Сценарій "Ізраїль" передбачає потужну, тривалу військову та економічну підтримку без значної присутності іноземних військ, що надасть Україні простір для перетворення себе на фортецю, проведення військової модернізації і, врешті-решт, створення власного стримуючого фактору. "Але війна завжди стоятиме на порозі. Путіну все одно потрібно буде отримати достатні економічні вигоди (включаючи послаблення санкцій) і зміцнення відносин зі США", – описують цей варіант автори.
Нарешті в найгіршому сценарії "Білорусь" Сполучені Штати відмовляться від України і Європа не зможе зробити крок назустріч. Росія твердо стоятиме на своїх максималістських вимогах і домагатиметься повної капітуляції України, перетворивши її на васальну державу Москви. "За такого сценарію Росія фактично виграє війну, розділить Захід і безповоротно зруйнує світовий порядок, що склався після Другої світової війни", – вважають експерти JPMorgan.
