Асоціація грального бізнесу вітає аудит Рахункової палати й радить більше уваги приділити боротьбі з чорним ринком

Перший аудит Рахункової палати України грального бізнесу за 2021-2024 рік містить чимало конструктивних рекомендацій, але, на жаль, оминає ключові аспекти нинішньої ситуації на українському ринку азартних ігор, перш за все проблему чорного ринку, вважає президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут.

"У секторі iGambling вже відбулася радикальна трансформація – ринок практично повністю очищено від російських компаній. Перезавантаження галузі завершилося лише у 2024 році. Проте російські нелегальні казино й досі присутні в українському інтернет-просторі. Це – найслабкіше місце ринку, це стримує його зростання", – прокоментував він звіт РПУ на запит агентства "Інтерфакс-Україна".

Як вважає Когут, сформовано абсолютно нову архітектуру галузі та ідеологію ринку з новим ефективним регулятором — агентством Play.City, яке запрацювало в квітні цього року та юридично підпорядковане Мінцифри.

Президент асоціації вказав на більшу прозорість та нові повноваження нового регулятора та його рух до повної автоматизації процесу ліцензування. За його словами, оновився і сам ринок: замість старої асоціації утворено АУОГБ — першу асоціацію українських "білих" операторів грального ринку, які декларують сумлінну сплату податків, дотримання принципів відповідальної гри та відмову від співпраці з компаніями з російськими зв’язками або з репутаційними ризиками.

Когут зазначив, що вже є перші позитивні фінансові результати реформи: податки галузі зросли з 247,6 млн грн у 2021 році до 728,1 млн грн у 2022 році, 10,4 млрд грн – у 2023 році, 17,1 млрд грн у 2024 році та 9,76 млрд грн – у першому півріччі 2025 року.

"За нашими прогнозами, до кінця 2025 року надходження становитимуть близько 19,5 млрд грн, що означає зростання на +13,9% порівняно з минулим роком", – сказав президент АУОГБ.

Коментуючи критику з боку Рахункової палати, що половина компаній задекларували збитки у 2023–2024 роках, Когут вважає, що це має логічне пояснення, бо значна частина ринку — це нові гравці, які запустилися в ці роки та понесли серйозні капітальні витрати на запуск.

"Інвестиції у сервери, ігровий софт, платіжну інфраструктуру, маркетинг, ліцензії та персонал — усе це призводить до збитків. Ми очікуємо, що вже у 2025–2026 роках більшість операторів вийде на позитивний фінансовий результат", – зазначив президент асоціації.

Він наголосив, що головне, чого немає у звіті — це проблема чорного ринку, бо його масштаби суттєво стримують розвиток легального бізнесу.

"Все більше українців грають у нелегальних онлайн-казино, які не сплачують податків і не мають жодної реєстрації в Україні. І саме від ефективності боротьби з такими операторами напряму залежить динаміка легального ринку. Ми цілком підтримуємо висновок Рахункової палати про неефективність існуючого механізму блокування нелегальних сайтів", – заявив Когут.

Він нагадав, що за останні три місяці АУОГБ у співпраці з Play.City та СБУ ініціювала три масштабні хвилі блокування таких ресурсів. В той же час він зазначив, що частина сайтів і досі активна — через бюрократичні, юридичні або навіть лобістські перешкоди.

"За нашими оцінками, понад 35% українського ринку займають нелегальні оператори, більшість із яких мають російське походження. Як наслідок — бюджет щороку втрачає 10–11 млрд грн. Гроші українських громадян ідуть у російські гаманці — через платформи, які маскуються під українські", – констатує президент асоціації.

Для ефективної боротьби з нелегальними казино він закликає до комплексного підходу: не лише блокування сайтів, але й заборони співпраці міжнародних провайдерів ігорного софту з нелегальними операторами, блокування різних платіжних методів для нелегалів. Також потрібна заборона реклами нелегальних казино на платформах Google, YouTube, Facebook, TikTok та Instagram для української аудиторії, додав Когут.

"Якщо уряд хоче економічного ефекту, він має захищати легальний бізнес від головних конкурентів – неліцензованих нелегальних казино з рф та офшорів. Таким мав би бути висновок такого дослідження", – підсумував президент АУОГБ.

Як повідомлялося, Рахункова палата у своєму першому аудиті грального бізнесу за 2021-2024 рок зазначила, що поточний стан державного регулювання та контролю цього сектору, попри зростання податкових надходжень, не гарантує повної прозорості, податкової дисципліни, відповідальності та захисту суспільних інтересів.

Для усунення виявлених недоліків Рахункова палата, серед іншого, звернулася до Офісу генпрокурора, та рекомендувала спільно з "ПлейСіті" забезпечити оновлення нормативної бази у сфері азартних ігор та провести дослідження соціальних наслідків поширення азартних ігор та на його основі розробити стратегію запобігання і мінімізації шкоди від таких ігор.