КМІС: 10% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню
Лише 10% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню (у вересні – 11%), свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 26 листопада до 29 грудня 2025 року.
"У разі припинення вогню і отримання гарантій безпеки 23% підтримують проведення виборів (є тенденція до зростання показника – так, протягом року з березня до грудня показник зріс з 9% до 23%)", - йдеться у повідомленні КМІС за підсумками дослідження у понеділок на сайті.
Разом з цим більшість – 59% (у вересні – 63%) – продовжують наполягати, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни.
Серед тих, хто довіряє президенту України Володимиру Зеленському переважна більшість виступає за проведення виборів лише після остаточної мирної угоди (і лише 3-4% вважають, що вибори треба проводити прямо зараз, навіть до завершення бойових дій).
Серед же тих, хто не довіряє президенту, є диференціація поглядів. Ті, хто "скоріше" не довіряють президенту, також здебільшого (61%) відкладають питання виборів на період після остаточної мирної угоди і лише 11% хочуть виборів до завершення бойових дій (а ще 22% вважають за доцільне провести їх після перемир’я з гарантіями безпеки).
І лише серед тих, хто "зовсім" не довіряє Зеленському, запит на вибори найближчим часом є досить значним. Так, серед них, 28% наполягають на виборах найближчим часом навіть до завершення війни, а 34% – після перемир’я з гарантіями безпеки (про вибори після остаточної мирної угоди говорять 34%).
Соціологи зазначають, що серед тих, хто вважає, що Україна рухається до авторитаризму, запит на проведення вибори дійсно вищий, але при цьому половина (46%) також відкладають вибори на період після остаточної мирної угоди, і лише 22% наполягають на виборах якнайшвидше, навіть до завершення війни.
КМІС регулярно відстежує питання, як українці сприймають боротьбу з корупцією в Україні. За підсумками останнього дослідження соціологи фіксують, що громадські настрої з цього питання практично не змінилася. Більшість українців – 57% (у вересні-на початку жовтня – 56%) – продовжують вважати, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення. Водночас дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою – 35% (раніше було 40%).
На питання чи Україна рухається до демократії, чи, навпаки, до авторитаризму у грудні 2025 року українці відповіли наступним чином. За останні пів року з 9% до 24% стало більше тих, хто не зміг визначитися із своєю думкою. Як наслідок, стало менше і тих, хто говорить, що Україна рухається до демократії (з 50% до 42%), і тих, хто говорить про рух до авторитаризму (з 41% до 34%). Тобто в будь-якому випадку зберігається (як і раніше) перевага тих, хто бачить рух до демократії, хоча і частка тих, хто бачить рух до авторитаризму, лишається значною.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький прокоментував результати дослідження: "Попри те, що 2025 рік був насичений не завжди оптимістичними для влади подіями, більшість українців продовжують довіряти Зеленському і він лишається легітимним головою держави. Причому на кінець 2025 року показники довіри навіть трохи вищі, ніж були в кінці 2024 року. Разом з цим, динаміка довіри протягом 2025 року показує, що сила "ефекту згуртування навколо прапора" стає коротшою і негативні внутрішні події здатні все сильніше "перебивати" у свідомості громадян діяльність президента на міжнародній арені".
Як зазначив Грушецький, на момент підготовки пресрелізу у медіа активно обговорюються кадрові зміни, зокрема, окрема увага приділяється чуткам щодо можливих змін авторитетних керівників у безпекових органах, які користуються високою довірою серед населення. "Публічні коментарі стурбованості від інших авторитетних керівників у секторі оборони, а також від громадського і медіа сектору лише посилюють увагу (і переживання!) пересічних українців до цих можливих "ротацій". Ми би хотіли нагадати, що найбільше зниження довіри до В. Зеленського відбулося в період відставки В. Залужного (напередодні відставки 77% довіряли В. Зеленському, на момент відставки – 64%, причому в перші дні після відставки показник навіть був ближче до 60%). Тому у разі подібної відставки зараз (навіть якщо це буде "ротація", але з присмаком пониження) без належної комунікації це може мати наслідком суттєвий вплив на довіру президенту".
На думку Грушецького, українське суспільство є достатньо дорослим для складних розмов. Якщо влада вбачає потребу в певних кадрових змінах, які не є очевидними для громадськості, необхідно тоді проводити конструктивний діалог та належно комунікувати ці рішення. "Можливо, дійсно є об’єктивні обставини, про які не знає громадськість. Тоді їх треба спокійно обговорити. "Зрештою ми всі зацікавлені, щоб унаслідок кадрових змін Україна лише зміцніла", - наголосив Грушецький.
КМІС упродовж 26 листопада-29 грудня 2025 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються довіри до президента Зеленського, проведення національних виборів, сприйняття боротьби з корупцією в Україні та руху країни до демократії. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) був опитаний 1001 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.
