Главу "Укренерго" може бути обрано простою більшістю голосів наглядради з третьої спроби
Нові зміни в статут НЕК "Укренерго", внесені 13 червня Міністерством енергетики як єдиним акціонером компанії після резонансних його змін у травні, допускають призначення голови правління компанії кількома спробами, остання з яких – простою більшістю голосів членів наглядової ради, свідчить оновлений у п’ятницю на сайті статут НЕК.
Згідно з ним, рішення про призначення голови правління приймається щонайменше п'ятьма голосами членів наглядради, і вона правомочна увалювати таке рішення за присутності щонайменше п'яти її членів, три з яких – незалежні. Якщо жоден з кандидатів не отримує п'яти голосів на першому голосуванні, протягом 10 календарних днів від дати його проведення відбувається друге голосування з такими самими умовами призначення керівника компанії.
У разі, якщо й друга спроба не приведе до призначення, через п'ять календарних проводиться третє голосування. На ньому голова правління обирається простою більшістю голосів членів наглядової ради. Голос голови наглядради є вирішальним за умови рівного розподілу голосів.
Якщо й ця, третя, спроба не приведе до результату, НР вирішує оголосити новий конкурс на голову правління. Він має відбутися через 90 календарних днів від дня прийняття такого рішення.
Як повідомлялося, Міненерго 19 травня 2025 року змінило статути ТОВ "ОГТСУ" та "Укренерго" нормою про кваліфіковану більшість голосів наглядових рад для призначення керівників замість простої. Тобто за главу ОГТСУ має проголосувати щонайменше чотири з п'яти членів НР (три – незалежні), за главу "Укренерго" – п'ять з сімох (четверо – незалежні).
Міністр енергетики Герман Галущенко під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді 6 червня пояснив мету змін у статути ОГТСУ та "Укренерго" посиленням позицій керівників компаній перед НР.
Зі свого боку Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який є найбільшим кредитором "Укренерго", надіслав компанії та Міністерству фінансів лист від 6 червня, у якому, посилаючись на умови кредитних договорів, наголосив на своєму праві зупиняти вибірку коштів та надсилати відповідні повідомлення про дострокове погашення позик у зв'язку зі змінами статуту, не погодженими з банком.
Окрім того, банк надіслав лист Галущенку, в якому рекомендує повністю виключити зі статутів НЕК "Укренерго" та інших підприємств держсектору норму про кваліфіковану більшість голосів.
ЕБРР також зазначив, що мають бути окремі процедурні положення, які б регулювали призначення керівних кадрів і забезпечували прозорий процес відбору, який підтримує автономію ради директорів та обмежує політичний вплив.
"Надійні механізми вирішення тупикових ситуацій мають вирішальне значення, наприклад, можна включити два раунди повторного голосування після періодів консультацій, при цьому голосування НР враховується подвійно, якщо ситуація глухого кута зберігається з третьої спроби. Якщо проблему не вирішено, процес відбору керівних кадрів може бути повторено", – пояснює ЄБРР.
Як зазначив член енергокомітету Верховної Ради Максим Хлапук, наразі загальна сума кредитних коштів за угодами між "Укренерго" та ЄБРР, а також Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) становить EUR1,22 млрд, з них невибраними залишаються EUR215,5 млн, а з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) – $509,74 млн, з яких невибрано $54,87 млн.
Окрім того, за двома грантовими угодами між Україною та МБРР на EUR37,7 млн та $200 млн невибраними залишаються відповідно EUR18,9 млн та $134,5 млн.
