В Україні в неділю відбудуться вибори президента країни
В Україні в неділю, 31 березня, відбудуться чергові вибори президента України.
До бюлетеня для голосування внесено рекордну в історії України кількість кандидатів - 39. Спочатку їх було зареєстровано 44, але в останній тиждень терміну, визначеного для можливого зняття з виборів, ЦВК скасувала реєстрацію п'ятьох кандидатів за їхнім власним бажанням.
На користь чинного президента Петра Порошенка зняв свою кандидатуру перший заступник командувача Сил спецоперацій ЗСУ, нині заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос. На користь лідера "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка зняли свої кандидатури мер Львова, лідер партії "Самопоміч" Андрій Садовий, народний депутат Дмитро Добродомов і журналіст Дмитро Гнап. На користь кандидата від "Опозиційного блоку" Олександра Вілкула зняв свою кандидатуру лідер партії "Наші" Євген Мураєв.
18 березня про зняття своєї кандидатури і підтримку Юлії Тимошенко заявив лідер партії "Основа", народний депутат Сергій Тарута. 27 березня про зняття своєї кандидатури з виборів заявив колишній спікер Верховної Ради Олександр Мороз. Але їхні прізвища все одно будуть у бюлетені для голосування.
Для проведення виборів створено 199 виборчих округів (орієнтовно 29 888 виборчих дільниць). До списків виборців на 30 березня на цих дільницях внесено 29 млн 789 тис. 643 людини. Для організації голосування на виборах президента 31 березня комісія передала замовлення поліграфкомбінату "Україна" на 30 млн 441 тис. 372 виборчих бюлетені.
Округів могло бути 223, але їх немає на території анексованого Криму та на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Так, у Донецькій області створено 12 округів (орієнтовна кількість виборців - 1 млн 435 тис. 688 осіб), у Луганській області - 6 округів (орієнтовна кількість виборців - 534 тис. 951 особа).
До 25 березня включно виборці могли змінити постійне місце голосування без зміни виборчої адреси. Окрім відповідної заяви, виборці мали подати до органів ведення Державного реєстру виборців документи, що підтверджують необхідність зміни місця голосування. Цим правом скористалися 315 тис. 725 українців (на виборах 2014 року таких було 171 тис. 078 осіб).
Жителі АР Крим, Севастополя, тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей могли мотивувати заяву про тимчасову зміну місця голосування неможливістю реалізації свого виборчого права за зареєстрованим місцем проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією частини території України внаслідок збройної агресії Росії. Вони могли не надавати документів, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.
101 виборчу дільницю створено в закордонному виборчому окрузі. Вони розташовані в посольствах і консульствах України за кордоном. Найбільше їх у ФРН - 5, по 4 - у США, Польщі, Італії, 3 дільниці - у Канаді, Іспанії та Туреччині. ЦВК передала 424 тис. 341 бюлетень для голосування на виборах на закордонних дільницях.
Громадяни України не зможуть проголосувати на території РФ, оскільки ЦВК наприкінці 2018 року ліквідувала усі п'ять закордонних виборчих дільниць у РФ, створених у 2012 році на постійній основі. Ці дільниці переносяться до посольств України в Грузії, Казахстані та Фінляндії.
Крім того, ЦВК за пропозицією Міністерства оборони України створила у винятковому порядку 80 спеціальних виборчих дільниць на території військових частин: 65 - у Донецькій області, 14 - у Луганській області та одну - у Львівській. Очікується, що близько 47 тис. військовослужбовців, які виконують завдання в зоні проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі, зможуть проголосувати на спецдільницях.
Відповідно до закону, вибори президента України проводяться в два тури. Якщо в першому турі 31 березня один із кандидатів набере понад 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, його буде визнано переможцем. В іншому разі проводиться повторне голосування (другий тур), в якому беруть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі. За потреби воно має відбутися 21 квітня.
Для спостереження за виборами ЦВК зареєструвала 2 344 міжнародних офіційних спостерігачів від 19 міжнародних організацій (2157) і 17 іноземних держав (187). У складі міжнародних місій немає спостерігачів від Російської Федерації, яких ЦВК відмовилася реєструвати для моніторингу за виборами.
Серед міжнародних організацій найбільше спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ - 808, ще 373 - від Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO), 219 - від Світового конгресу українців, 164 - від неурядової організації CANADEM, 118 - від Парламентської асамблеї ОБСЄ, 83 - від Національного демократичного інституту міжнародних відносин. Серед іноземних держав 63 спостерігача будуть із США, 40 - з Польщі, 16 - зі Словаччини, 15 - з Франції, 13 - з Німеччини.
За виборами президента спостерігатимуть 89 622 спостерігачі від громадських організацій. Найбільше спостерігачів від "Українського центру демократичного суспільства" (засновниками є Іван Добровольський і Юрій Гойда) – 30 264, від "Команди Зе" – 14 426, від "Всеукраїнської громадської організації "Солідарна молодь" – 8 576, від "Передових правових ініціатив" - 6015.
4 140 спостерігачів зареєстровано на виборах від "Громадянської мережі "Опора", 2952 - від громадської організації "УДАР" Віталія Кличка", 2399 – від "Жінок Батьківщини", 1853 – від "Комітету виборців України", 867 – від "Всеукраїнського об'єднання "Наші", 853 - від організації "Слуги народу", 369 - від "Національних дружин".
За виборами стежитимуть також 53 917 офіційних спостерігачів від кандидата Петра Порошенка, 36 483 спостерігачі від Юлії Тимошенко, 23 505 - від Олега Ляшка, 20 862 від Анатолія Гриценка, 13 454 - від Юрія Бойка, 12 097 - від Олександра Вілкула, 10 193 - від Руслана Кошулинського, 2 969 - від Юлії Литвиненко, 2286 - від Олександра Шевченка. Від Володимира Зеленського спостерігачів буде 1 607.
Крім того, зареєстровано 19 779 офіційних спостерігачів від партії "Батьківщина", 1 199 - від "Опозиційного блоку - партія миру і розвитку", 645 - від "Радикальної партії", 629 - від "Громадянської позиції", 292 - від "Свободи".
Акредитацію в ЦВК України отримали 1 149 журналістів із 192 засобів масової інформації. Серед них 24 друкованих ЗМІ, 21 інформагентство, 20 телекомпаній, 7 телерадіокомпаній, 2 радіокомпанії з України та 10 інтернет-видань з України, що будуть представлені 804 журналістами.
Згідно з даними соціологічних досліджень, найвищі шанси на вихід у другий тур мають шоумен, керівник студії "Квартал 95" Володимир Зеленський, він має потенційно найвищу підтримку виборців, а також чинний президент України Петро Порошенко і лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Реальними претендентами на вихід до другого туру є також лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко та кандидат від "Опозиційної платформи - За життя" Юрій Бойко.
Консорціум "Національний екзит-пол - 2019", до якого входять Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова, проведе в день виборів президента національний екзит-пол.
На замовлення телеканалів "112 Україна" і "NewsOne" буде проведено всеукраїнський екзит-пол Інститутом соціальних досліджень і консалтингу SORA (Австрія) і українським центром "Соціальний моніторинг".
Їхні результати будуть оприлюднені після закриття виборчих дільниць о 20:00.
Окружні територіальні комісії мають до 5 квітня включно встановити результати голосування у межах територіальних виборчих округів.
Протягом 10 днів з дня голосування (до 10 квітня включно) ЦВК має встановити результати виборів і скласти відповідний протокол. Якщо жоден із кандидатів не набирає більше 50% голосів, то ЦВК звертається до Верховної Ради з поданням про призначення повторних виборів президента України, що призначає ЦВК на третю неділю після дня виборів (21 квітня).