Екологічна катастрофа у Керченській протоці є наслідком недбалості РФ – заява ІМО

На дванадцятому засідання Підкомітету із запобігання та реагування на забруднення Міжнародної морської організації (International Maritime Organization – IMO) обговорювалися наслідки ситуації, що склалась через вилив мазуту поблизу Керченської протоки у Чорному морі, повідомляє Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України.

Це питання було одним з ключових пунктів порядку денного сесії Підкомітету, що пройшла у Великій Британії з 27 по 31 січня 2025 року.

Позицію України з приводу цієї ситуації підтримали делегації Австралії, Канади, Японії, Норвегії, Польщі (від імені всіх держав-членів ЄС та Європейської комісії), Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, а також США.

У своїх заявах представники зазначених вище країн відзначили, що: триваюча агресія РФ проти України була найсуворіше засуджена як порушення прав України, її територіальної цілісності та суверенітету, посилаючись також на резолюцію IMO про вплив російського збройного вторгнення в Україну на міжнародне судноплавство; залучені кораблі не були придатними для свого призначення та екологічної катастрофи можна було б уникнути, якби РФ належним чином дотримувалася правил та норм ІМО;

Зазначалось, що РФ повинна вжити всіх можливих заходів для запобігання ризикам для довкілля та безпеки, викликаних інцидентами, та має забезпечити повну прозорість і підзвітність щодо інцидентів і реагування на них; усі держави-члени повинні дотримуватися резолюції IMO щодо відповідних зобов’язань держави прапора та держави порту, викладені в цій резолюції.

ІМО (Міжнародна морська організація) – спеціалізована міжурядова установа ООН, що відповідає за встановлення глобальних стандартів безпеки судноплавства, запобігання забрудненню довкілля з суден та сприяння ефективності міжнародного морського транспорту.

Сесія проходила під головуванням представника Фінляндії. На ній були присутні делегації урядів-членів та асоційованих членів ІМО, представники програм ООН, спеціалізованих установ та інші спостерігачі від міжурядових організацій відповідно до угоди про кооперацію та спостерігачі від неурядових організацій з консультативним статусом.