Промисловці закликали не підвищувати тарифи на вантажні перевезення і е/е через ризик падіння виробництва та зупинки підприємств
Асоціації гірничо-металургійних, інших промислових, видобувних підприємств, виробників будматеріалів та цементу виступили проти підвищення тарифи на вантажні перевезення та електроенергію через ризик зупинки підприємств або значного падіння виробництва.
Про це вони заявили на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" на тему "Тарифна політика державних монополій - АТ "Укрзалізниця" та НЕК "Укренерго", їх негативний вплив на промисловість та економіку України" у вівторок.
Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков наголосив, що споживачами послуг так званих природних монополій є підприємства ГМК, виробники цементу, будматеріалів тощо.
"Це головні клієнти таких підприємств, як "Укрзалізниця", "Укренерго". До війни тільки галузь гірничо-металургійного комплексу разом з феросплавними комбінатами споживала близько 60% всієї е/е, яка йшла на промисловість, перевозили понад 40% того трафіку, який дає "Укрзалізниця". Тому ми залежні від діяльності цих компаній, як і вони від нас", - констатував Каленков, висловивши сподівання, що в майбутньому ці ринки вдасться зробити більш конкурентними та зруйнувати монополії. Але до того часу держава повинна опікуватись тим, аби ці монополії не зловживали своїм становищем, вважає він.
Глава "Укрметалургпрому" підкреслив, що в Україні найвищі тарифи на е/е в Європі. "На практиці це значить, що ми програємо конкурентну боротьбу всім підприємцям з ЄС. Я навіть не кажу за підприємства, розташовані в країнах, які все ще споживають російські енергоносії - там взагалі ціни в рази нижчі, ніж у нас, і на газ, і на е/е. І тому ми втрачаємо наші традиційні ринки", - підкреслив Каленков.
Щодо залізничних тарифів, то, за його словами, наразі в Польщі й Словенії вони дешевші, ніж в Україні. "Вже зараз ми возимо "Укрзалізницею" вантажі дорожче, ніж в Європі, на 15-20%, а є плани підвищувати тарифи ще на 37%. Це не те що економічно нерозумно, необґрунтовано, - це тупиковий шлях", - сказав Каленков.
На його думку, тарифна політика УЗ та "Укренерго" потребує уваги на рівні Кабінету міністрів, Верховної Ради. В ідеалі ж повинен бути створений незалежний орган з тарифів на транспорті на кшталт НКРЕКП. Для субсидіювання пасажирських перевезень у бюджет має бути закладено 26 млрд грн на 2026 рік, аби не підвищувати тарифи на вантажні перевезення. Інакше через підвищення тарифів наші підприємства почнуть зменшувати виробництво чи виходити з ринку.
Виконавчий директор Асоціації виробників цементу України ("Укрцемент") Людмила Кріпка підкреслила, що дві третини виробленого в Україні цементу, а також сировина для нього постачається саме залізницею. Тому галузь дуже чутлива до необґрунтованих підвищень вантажних тарифів.
"Ми вже проходили цей шлях, такі дії вже мали негативні наслідки в минулому і цього разу чудес також не станеться. Це призведе до негативних наслідків. Виробники будуть змушені перекласти зростання тарифів на свою продукцію, тобто на кінцевого споживача. Таким чином скоротиться споживання продукції, а отже скоротиться її виробництво і перевезення", - підкреслила Кріпка.
При цьому вона вказала на необхідність розробки інструментів державної підтримки для енергоємних експортоорієнтованих галузей як тимчасового антикризового заходу. За її словами, слід запровадити техніко-економічні критерії саме для підприємств пріоритетних галузей. При цьому зекономлені від зниження тарифу на передачу е/е та диспетчеризацію кошти можна було б спрямувати на інвестування у власні відновлювальні джерела.
"І ми б таким чином виконали ті завдання з декарбонізації, які перед нами ставить Європейський Союз", - констатувала Кріпка.
Вона навела дані ДП "Укрпромзовнішекспертизи", згідно з якими підвищення тарифів на вантажні перевезення на 30% призведе до скорочення ВВП майже на 100 млрд грн, втрати валютної виручки в розмірі 98 млрд грн, щорічних втрати до бюджету в розмірі понад 36 млрд грн, ліквідації щонайменше 76 тис. робочих місць.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев констатував, що основна маса феросплавних підприємств розташована вздовж берега Каховського водосховища, тобто в районі, наближеному до зони бойових дій, де надзвичайно складні умови для роботи. Зокрема, марганцеві комбінати простоюють вже два роки.
"Ми не можемо вивезти сировину на феросплавні підприємства, тому що зруйновані залізничні лінії. І ми не можемо платити за те, щоб околяса вивезти сировину, яка потрібна для виробництва феросплавів. Феросплавні підприємства на сьогоднішній день працюють на 15-20% своєї потужності. Така ситуація призведе до того, що не буде феросплавного виробництва в Україні. До нас везтимуть імпортні сплави, а робітники підприємства залишаться без роботи", - сказав Кудрявцев.
За його словами, наразі ця прифронтова зона сьогодні тримається завдяки Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ), нікопольським трубним і металургійним підприємствам, але вона може стати "сірою", якщо люди виїдуть звідти.
"В нас сьогодні проблеми з виробництвом, логістикою, з відсутністю персоналу, з е/е. Це той регіон, який виробляв е/е, а сьогодні ми її отримуємо із Західної України. Тариф непідйомний для нас. Тому в нас така ситуація, що ми можемо зупинитися, й це вже не підлягатиме відновленню. Підприємства наразі працюють на 15%, зберігають безперервний процес. Бо якщо зупинити феросплавну піч, то потім її треба буде півроку запускати знову", - додав виконавчий директор УкрФА.
