Другий сенат Конституційного суду України 8 червня розглянув про відповідність Конституції України пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України та ухвалив рішення, яким визнав оскаржуваний припис неконституційним.

Як повідомляє пресслужба КС у фейсбуці, згідно з пунктом 4 частини першої статті 284 Кодексу кримінальне провадження закривається у разі, якщо "набув чинності закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою".

"Автор клопотання вважає, що оспорюваний припис порушує презумпцію невинуватості особи, дозволяючи закривати кримінальне провадження щодо підозрюваного чи обвинуваченого без належного доведення та встановлення факту вчинення відповідного діяння особою, або закриття такого провадження без згоди самої особи, порівняно із випадками закриття кримінального провадження, що здійснюється згідно з вимогами пункту 1 частини другої та частини восьмої статті 284 КПК України", - йдеться в повідомленні.

Так, статтею 284 Кодексу передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Усі підстави закриття кримінального провадження діляться на реабілітуючі та нереабілітуючі. Відповідно, скасування у законодавстві певного складу злочину як підстави для закриття провадження не є реабілітуючою обставиною.

" Отже, закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав фактично передбачає констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення, що призводить до несприятливих наслідків для такої особи, зокрема ставить під сумнів її невинуватість. Водночас закриття кримінального провадження без згоди особи обмежує її право на захист від звинувачень у вчиненні дій, які їй інкримінувалися", пояснили в суді.

Таким чином, може статись так, що особа буде вважатися такою, що притягувалася до кримінальної відповідальності, при тому, що самого факту вчинення нею відповідного діяння та його розслідування могло не відбуватися.

"Разом з тим, формулювання пункту 4 частини першої статті 284 Кодексу „вчинене особою“ фактично вказує на беззаперечну винуватість такої особи у вчиненні діяння, яке до його декриміналізації вважалось кримінальним правопорушенням", - йдеться у повідомленні

У КС наголосили, що ця норма Кодексу порушує такі принципи, як презумпція невинуватості, незворотність дії в часі (заборона ретроактивності) кримінального закону, принцип nullum crimen, nulla poena sine lege ("немає закону - немає злочину, немає закону - немає кари"), а також право викласти свою позицію та право на справедливий судовий розгляд, оскільки особа, щодо якої закрили кримінальне провадження, позбавлена можливості довести свою невинуватість у законному порядку.