Власник "Текстиль-Контакту" обвинувачує Голосіївську прокуратуру в замовній справі про збитки державі

Власник торговельно-промислової групи компаній "Текстиль-Контакт" ("ТК-Груп") Олександр Соколовський вважає замовними дії прокурора Голосіївської прокуратури Києва щодо обвинувачення в шахрайстві з комунальною власністю.

"Історія виходить цікава - з обшуками, підозрами, вигаданими міфічними збитками державі на 46 млн грн і "підняттям градуса" залякування у вигляді запобіжних заходів моєму директору і партнеру на таку саму суму", - написав він у фейсбуці у четвер.

Соколовський пояснює, що справа стосується відкладеного до кращих повоєнних часів інвестпроєкту, не пов'язаного з іншими бізнесами, - кількох тисяч квадратних метрів занедбаних будівель колишнього піонертабору на околиці Києва на площі 10 га. До того ж, для проєкту наразі підшукується співінвестор, а місту йде плата за землекористування.

Однак, за словами власника "Текстиль-Контакту", певний час тому на нього вийшов ексдепутат Київради Сергій Котвицький із пропозицією забрати це підприємство, побудувати там котеджне містечко, а потім розрахуватися квадратними метрами.

"Колись. І жодних гарантій. Я йому, звісно, відмовив", - написав він.

Однак, зазначає Соколовський, потім відбулося порушення кримінальної справи Голосіївською прокуратурою і пропозиція Котвицького "щось вирішувати", на яку Соколовський не відреагував, і рік тому до нього і ще на 6 локацій уже прийшли з обшуком.

Потім, зазначає Соколовський, ріелтори виставили об'єкт на продаж, а розміщення оголошення, за його словами, замовив Котвицький, після чого прокурор Олександр Шаповалов "випадково" натрапив на це оголошення та використав його як підставу "для розслідування криміналу", а згаданий ексдепутат знову запропонував "врегулювати питання" з прокуратурою, але отримав відмову.

"І ось минулого тижня директору підприємства і моєму партнеру в один день вручають підозри. І відразу вони отримують виклики до суду для визначення запобіжного заходу", - повідомляє Соколовський, він зазначив, що прокурор Шаповалов запропонував суду для кожного з них заставу в сумі 23 млн грн.

"Прокурор Шаповалов дуже старається "натягнути сову на глобус", але після перевірки (а ми вже подали скаргу до Офісу генпрокурора керівнику департаменту захисту інвестицій Олексію Бонюку), я сподіваюся, що кримінальну справу буде закрито", - резюмує Соколовський.

Водночас він повідомляє, що головне своє обвинувачення - шахрайство з комунальною власністю, а саме "у вигляді одержання сумлінного безумовного права на передачу земельної ділянки комунальної власності в користування або власність", - прокурор обґрунтовує технічною помилкою під час інвентаризації споруд, яку, до речі, вже давно виправлено.

"Усі документи підтверджують, що ми ніколи не намагалися заволодіти землею, а офіційно готували і подавали документи, щоб отримати її в оренду (...) Ну а оскільки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 46,5 млн грн, то слідство в особі прокурора Шаповалова вирішило, що нехай це буде сумою застави", - написав бізнесмен.

Він зазначив, що вважає справу замовною ще й тому, що прокурор майже рік займається нею, "при тому, що у провадженні 500-600 кримінальних справ, і з них 5-6 у роботі".

"Настав час гнати цих мародерів у мантіях і погонах. Вони роблять країну непридатною для бізнесу і для життя", - вважає Соколовський.

Він також нагадав, що за кілька місяців виповниться рік зі створення Ради захисту бізнесу при президентові.

"Сподіваюся побачити, що до цього часу буде вже ухвалено зміни до КПК і закрито багато гучних кримінальних справ, включно з "кейсом Мазепи", з якого все починалося. До речі, ситуація показала, що свавілля і необґрунтований тиск правоохоронців за бажання згори повністю керується і припиняється - за три місяці мораторію я не чув подібних історій. Але мораторій закінчився, і, на жаль, усе потихеньку знову пішло-поїхало. І нікому це вже не цікаво...", - написав він.

Водночас він зазначає, що багато бізнесменів у разі наїздів бояться скаржитися, оскільки в силовиків завжди більше інструментів нападу: обшуки, вилучення документів і грошей із сейфів підприємства або засновників, виклики на допити не лише засновників і керівників, а й будь-яких працівників, блокування рахунків, арешт майна та приміщень, арешт засновників, непідйомна застава.

"Чого я хочу? Зрозуміло, що насамперед відбитися, вивести з-під удару "заручників" і довести через суд (якщо до нього дійде) або внутрішні розслідування, що справа висмоктана з пальця, що під час повномасштабної війни десятки людей працювали даремно (...). А це - втрачені десь 4 млн грн бюджетних грошей. Уявляєте, скільки дронів можна було б на ці гроші купити? Кажете, потрібно підвищувати податки? Ну-ну...", - резюмував власник "ТК-Груп".

У "ТК-Груп", за її даними, на 12 фабриках працює понад 1500 осіб, за 2023 рік вона сплатила 442 млн грн податків.