14 вересня: Яке сьогодні свято, все про цей день

ДЕНЬ 934 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ - DAY 934 RUSSIAN AGRESSION

14 вересня в Україні відзначають День танкових військ, День українського борщу, День фізичної культури і спорту, День українського кіно.

Ще сьогодні Всесвітній день надання першої допомоги, Всесвітній день атопічної екземи.

У США - День гімну, у Німеччині - День німецької мови.

День міста - Бахмут, Вінниця, Житомир, Луганськ, Миколаїв, Каховка, Луцьк.

Православна церква - Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.

День танкових військ

14 вересня Україна відзначає День танкових військ. Це свято присвячене усім військовослужбовцям танкових військ, які з честю і відвагою захищають нашу країну.

Історія цього свята починається з періоду Радянського Союзу, а в Україні День танкіста було започатковано за указом президента Леоніда Кучми 1997 року на підтримку ініціативи ветеранів танкових військ і танкобудівників.

"Враховуючи бойові заслуги танкістів у роки Другої світової війни, та з метою виховання воїнів-танкістів Збройних Сил України в кращих традиціях попередніх поколінь постановляю: Установити в Україні свято – День танкістів, яке відзначати щорічно у другу неділю вересня", – йдеться в указі.

Україна стала однією з небагатьох країн, які розробляють та випускають танки – досить згадати, що найкращий танк Другої світової війни Т-34, і перший основний бойовий танк Т-64, були розроблені у Харкові.

У 2023 році дату свята було змінено за указом президента Володимира Зеленського. З цього року День танкових військ України відзначатимуть щороку 14 вересня.

Ці зміни зумовлені необхідністю вшанувати доблесть та героїзм солдатів-танкістів, які проявились у захисті свободи, незалежності та територіальної цілісності України, а також розпочати нові військові традиції.

Сьогодні механізовані та танкові війська – основа Сухопутних військ України. Під час воєнних дій їхнє основне завдання – це захоплення й утримання зайнятих рубежів, а також відбиття ударів і прорив оборони противника, розгром ворожих військ.

Всесвітній день надання першої допомоги

Щорічно, починаючи з 2000 року, у другу суботу вересня в багатьох країнах відзначається Всесвітній день надання першої допомоги. Ініціаторами його проведення виступили національні організації - члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Мета надання першої допомоги - проведення потерпілому необхідних найпростіших медичних заходів для порятунку його життя, зменшення його страждань і запобігання розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звісно ж, медики, але крім них прийомами надання першої допомоги зобов'язані володіти співробітники поліції і рятувальники.

Ситуації, що потребують надання екстреної допомоги, виникають найчастіше неочікувано, в умовах дефіциту часу і нерідко за відсутності людей з медичною освітою. Тому важливо в таких ситуаціях, коли важлива кожна секунда, усім, хто став їх учасником, не піддаватися паніці, діяти швидко та рішуче.

За даними Всесвітньої Організації охорони здоров'я (ВООЗ), щорічно у світі через травми, отримані внаслідок ДТП, опіків, падінь або утоплень, стається до 10% усіх випадків смерті та до 15% усіх випадків інвалідності. Травми та каліцтва є основною причиною загибелі людей у віці від 15 до 45 років і призводять до десятків мільйонів випадків звернень до лікарень по невідкладну допомогу.

Сьогодні в Україні у результаті терористичних дій армії рф зростає кількість жертв серед цивільного населення України. Тому сьогодні вкрай важливо володіти базовими навичками першої домедичної допомоги, які допоможуть врятувати чиєсь життя.

День фізичної культури і спорту України

Наша країна завжди славилася видатними спортсменами, а залучати до спортивних занять якомога більше дітей і дорослих є одним із завдань державної політики. Реалізації цієї мети сприяє День фізичної культури і спорту України, який щорічно відзначається у другу суботу вересня.

День українського кіно

Заснований указом Президента України від 12 січня 1996 року і призначений на другу суботу вересня.

Історія українського кінематографа починається з 1893 року. Йосип Тимченко, механік Одеського університету, зібрав перший у світі апарат, який умів знімати і відтворювати кіно (знаменитий винахід братів Люм'єр з'явився на два роки пізніше). Тоді кінематограф називали "світлиною, яка рухається".

Перший в Україні сеанс кіно відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, сучасній обласній філармонії. На сеансі було показано кілька короткометражних стрічок, знятих у Харкові українським фотографом і першим оператором хронікально-документальних фільмів Альфредом Федецьким.

Відтоді по Україні в містах Дніпро (тодішній Катеринослав), Київ та Одеса почали з'являтися невеличкі кіностудії, які знімали перші водевілі, комедії та драми. Справжній прорив у кіно стався на початку XX ст. з виходом фільмів Олександра Довженка "Звенигора", "Арсенал" і "Земля" (1928-1930). А в 1930-ті роки вперше з'явився звук у стрічках Івана Кавалерідзе "Коліївщина", "Прометей" і "Наталка Полтавка" (1933-1936).

У повоєнні роки з'явилися кінофільми відомих режисерів - Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Леоніда Осики. У них засяяли зірки Іван Миколайчук, Леонід Биков, Ада Роговцева та Богдан Ступка.

Сьогодні українське кіно, як і українська держава, стоїть тільки на самому початку шляху свого розвитку. Деякі з кінострічок були висунуті на номінацію премії "Оскар". А фільм "20 днів у Маріуполі" отримав перший для України "Оскар" у категорії "Найкращий документальний фільм". Це перший Оскар в історії України.

День українського борщу

День українського борщу - неофіційне свято, його було запропоновано для святкування щорічно в другу суботу вересня. У січні 2022 року Комітетом Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики було подано проєкт постанови №6361 про встановлення Дня українського борщу.

Проєкт так і не розглянули через війну. Але соцмережі та любов до традиційної страви - зробили свою справу. Подія вже популярна і можна сказати всенародна.

Перша задокументована згадка про український борщ датується 1584 роком у Києві. У своїх щоденниках про страву згадав німецький торговий агент Мартін Груневег. 17 жовтня 1584 року його купецька валка доїхала до Києва і зупинилася на ночівлю над річкою Борщівка - саме так назвав її торговець у своєму щоденнику.

Ще цього дня:

1871 - Розпочав свою діяльність перший у Наддніпрянській Україні банк - Харківський акціонерний земельний банк (у Галичині перші банки виникли в XVII столітті - такі, як вірменський банк Mons Pius у Львові);

1918 - У Болгарському царстві почалося Владайське солдатське повстання, придушене урядом за допомогою німецьких військ;

1939 - У США авіаконструктор Ігор Сікорський (колишній киянин) підняв у повітря свій перший вертоліт VS-300;

1991 - У Києві розпочав роботу Всеукраїнський форум інтелігенції;

1995 - У Брюсселі відбулася офіційна церемонія ухвалення Індивідуальної програми співробітництва між Україною та НАТО;

1996 - В Одесі відбулися Всесвітній конгрес чеченців і Всеукраїнський конгрес вайнахів;

2000 - Корпорація Microsoft випустила операційну систему Windows Millennium Edition.

Цього дня народилися:

1821 - Олександр Станкевич, письменник українського походження, біограф і видавець літературної спадщини Т. М. Грановського; брат письменника і філософа Миколи Станкевича;

1897 - Віра Кутинська, українська аніматорка і художниця, учениця Михайла Бойчука;

1912 - Лев Спасокукоцький, український композитор і педагог;

1917 - Ярослава Бандера, український політичний діяч, керівник жіночої мережі та юнацтва ОУН;

1927 - В'ячеслав Проценко, український архітектор;

1906 - Олександр Пащенко, український графік;

1906 - Людмила Ярошевська, українська композиторка, педагог;

1936 - Богдан Медвідський, український філолог, фольклорист, етнограф у Канаді;

1946 - Володимир Мунтян, український футболіст;

1951 - Володимир Мельников, український письменник, композитор, науковець, Заслужений діяч мистецтв України;

1952 - Микола Гнатюк, український співак, народний артист України;

1974 - Олеся Власова, українська актриса театру і кіно.

Церковне свято

Церковне свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього було встановлене на пам'ять віднайдення Хреста, що відбулося в 4 столітті в Єрусалимі.

За переказами, його знайшла мати імператора Костянтина Великого цариця Олена. Вона організувала розкопки, під час яких було виявлено печеру Гробу Господнього, а неподалік - три хрести.

Впізнати той, на якому розіп'яли Христа, допомогло диво: хвора жінка, доторкнувшись до нього, отримала зцілення.

Іменини: Іван, Микола.