Мобілізація в РФ залишається малоймовірною в короткостроковій і середньостроковій перспективі через особисті побоювання Володимира Путіна, що це становитиме загрозу стабільності його режиму, повідомляє американський Інститут вивчення війни у зведенні за 19 вересня.

"Джерела, близькі до російського уряду, стверджували, що Кремль розглядав ідею мобілізації одразу після вторгнення України (у Курську область - ІФ-У), але що російський Кабінет міністрів і пов'язані з Кремлем бізнесмени виступили проти цього... Путін не скористався вторгненням як можливістю підготувати російське суспільство до мобілізації у короткостроковій та середньостроковій перспективі, натомість вирішивши сформувати нові нерегулярні формування та розширити зусилля з вербування російських добровольців", - ідеться в повідомленні.

Аналітики зазначають, що російське суспільство було сильно шоковане оголошенням часткової мобілізації наприкінці вересня 2022 року, і Путін, ймовірно, прагне уникнути суспільної реакції у відповідь на нову хвилю мобілізації.

"Нинішня чисельність російських військових є недостатньою для досягнення довгострокової цілі Росії щодо окупації всієї України, зниження загальної боєздатності України та захисту державного кордону РФ", - зазначають в ISW з посиланням на власні джерела.

Також повідомляється, що Путін відхилив прохання Міністерства оборони РФ компенсувати російські втрати, оголосивши ще одну хвилю мобілізації навесні 2024 року, і відтоді залишається прихильним своїй кампанії криптомобілізації, обмежуючи мобілізаційний потенціал РФ. При цьому все більше російських посадовців переконані, що мобілізація неминуча.

"Російський уряд продовжує покладатися на залишки регулярних збройних сил, мобілізований персонал і ошуканих добровольців для продовження російських наступальних операцій в Україні, хоча ці елементи погано підготовлені та зазнають значних втрат із жовтня 2023 року", - ідеться в повідомленні.