Україна за два роки змогла повернути в обіг 35 тис. кв. км розмінованих земель – Свириденко
Україна, найбільш замінована на сьогодні країна у світі, з 2022 року змогла повернути громадам як безпечні 35 тис. кв. км земель, проте під ризиком замінування залишаються ще 139,06 тис. кв. км, повідомила перша віцепрем'єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
"Масштаб проблеми, з якою зіткнулася Україна: ані ми, ані світ не були до неї готові. Станом на 2022 рік 174 тис. кв. км було порушено військовими діями. Це еквівалентно більш ніж трьом Швейцаріям. Сьогодні у нас є оновлені цифри. Вже обстежено та повернено громадам як безпечні 35 тис. кв. км", – повідомила Свириденко на відкритті Другої щорічної конференції з питань протимінної діяльності в Україні (Ukraine Mine Action Conference, UMAC-2024) у Лозанні (Швейцарія) у четвер.
Вона зазначила, що, окрім психологічної неготовності до такої проблеми, насамперед була неготовність з погляду ресурсів.
"У 2023 році в Україні не було жодної важкої техніки для розмінування, лише шість операторів із розмінування та всього 1500 саперів. Побачивши ці ресурси, The Washington Post заявила, що повне розмінування триватиме 700 років. Однак вони не враховували темпи, якими ми рухаємося цим шляхом", – наголосила Свириденко.
За її словами, Україна поставила за мету повернути 80% потенційно забруднених земель у продуктивне використання протягом наступних 10 років. Для цього було затверджено Стратегію протимінної діяльності до 2033 року, і свій внесок у її підготовку зробив Женевський міжнародний центр із гуманітарного розмінування.
Стратегія встановлює три стратегічні цілі: захист людей та відновлення безпеки у спільнотах, що включає навчання ризикам, надання соціальної підтримки та реінтеграції жертв, оцінка та усунення впливу на навколишнє середовище; забезпечення повернення земель у продуктивне використання та забезпечення ефективного управління системою протимінної діяльності для пріоритизації завдань, управління даними та розподілу ресурсів.
Окрім 10-річної Стратегії, додала Свириденко, було також затверджено План реалізації на наступні три роки.
За її словами, для допомоги фермерам у розмінуванні сільськогосподарських угідь було запущено механізм компенсації за послуги із розмінування, де 100% видатків покриває державний бюджет, для чого було у держбюджеті-2024 виділено $75 млн.
"Запрошуємо партнерів долучитися до ініціативи та підтримати нас у розширенні цієї програми за допомогою кредитних та грантових можливостей для фермерів та операторів", – зазначила перша віцепрем'єрка.
Вона також наголосила на необхідності інновацій у фінансах, щоб забезпечити стійкість протимінної діяльності.
"Спираючись на дослідження інноваційного фінансування протимінної діяльності, проведене Женевським міжнародним центром із гуманітарного розмінування, Symbio Impact та ПРООН, Україна тепер запрошує партнерів зробити свій внесок у роботу над авансовим механізмом (front-loading mechanism) та сільськогосподарськими облігаціями", - додала Свириденко.
На її думку, Україна може стати країною-піонером у розробці механізму авансового механізму для міжнародного сектору протимінної діяльності, і вже існує інтерес донорів до дослідження такого механізму.
Перша віцепрем'єрка наголосила, що ще одним здобутком стала локалізація протимінного обладнання. Україна вже співпрацює з партнерами для локалізації їхнього виробництва в Україні, наприклад, хорватська DOK-ING відкрила офіс у країні: 45 їхніх машин уже працюють в українських полях, і вісім з них було вироблено в Україні, оскільки це не лише створює нові робочі місця, але й приносить додаткові доходи до бюджету та підтримує економіку, зазначила Свириденко.
Вона зауважила, що Україна працює над розробкою власних машин для розмінування, зокрема сертифіковано машину "Змій" від компанії Rovertech.
"Ми просуваємо принцип - "підтримаємо Україну українськими ресурсами". У нас вже є позитивні приклади, коли агентства ООН закуповували обладнання в українських виробників, тим самим підтримуючи нашу економіку. Важливо, що 40% таких закупівель повертаються до бюджету у вигляді податків, допомагаючи нам задовольняти інші потреби", – закликала донорів замовляти українське обладнання та послуги перша віцепрем'єрка.
