Ухвалення законопроєкту №9072, що пропонує зарахувати культурну спадщину України до фундаментальних інтересів держави у сфері національної безпеки та оборони, сприятиме розвитку та належному фінансуванню цієї сфери, вважає директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій Наталія Войцещук.

"На сьогодні культурна спадщина не є четвертим пріоритетом національної безпеки. Ось коли ця правка буде внесена, тоді ми зможемо говорити про зовсім інші реалії в цій сфері", - сказала вона на конференції "Культурна спадщина: захист культурних кордонів" у Києві у вівторок.

За словами Войцещук, до повномасштабної війни державних програм, спрямованих на пошук і формування фондів для фінансування сферизахисту культурної спадщини, фактично не існувало.

На думку голови ГО "Адвокація культури" Лариси Петасюк, ухвалення законопроєкту надасть змогу зарахувати Мінкульт до стратегічних органів нацбезпеки, що надасть можливість налагодити фінансування сфери захисту культурної спадщини.

Крім того, додала директорка музею Ханенків Юлія Ваганова, поліпшити ситуацію із фінансуванням допомогла б лібералізація повноважень інституцій у цій сфері.

"Деякі інституції на сьогодні здатні не лише просити кошти в держави, а й шукати інші джерела. Проблема в тому, що вони не можуть ефективно використовувати ці кошти, а також не мають інструментів для заробляння грошей. Механізм, який допоміг змінити ситуацію, - лібералізація управління фінансами для держінституцій, принаймні тими, які вони отримують як благодійні внески, гранти та доходи, а також лібералізація в управлінні командами»", - вказала Ваганова.

Ще одним інструментом підтримки культурної спадщини міг би стати закон про меценатство, зазначила експерт.

Як повідомлялося, законопроєкт №9072 про внесення змін до закону "Про національну безпеку України" щодо збереження культурної спадщини України та національної пам'яті зареєстровано у Верховній Раді 2 березня 2024 року.