Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович розраховує, що українсько-польська робоча група з вирішення спірних питань спільного минулого зможе домогтися конкретних зрушень у грудні 2024 року.

"Цей трек складний (спірні питання спільного минулого України та Польщі - ІФ-У). Він точно буде одним із визначальних і одним із найскладніших для наступного керівника Інституту нацпам'яті. Але ми завжди намагалися тримати конструктивну рамку і відстоювати національні інтереси, з одного боку, а з іншого - завжди наполягаємо на тому, що пам'ять про події Волинської трагедії має бути чесною пам'яттю", - сказав Дробович на пресконференції в Києві в четвер.

Він зазначив, що в нещодавній заяві міністрів закордонних справ України та Польщі йшлося про те, що міністерства культури обох країн мають дійти порозуміння в цьому питанні, що, зокрема, означає створення робочої групи на виконання меморандуму 2022 року. Дробович розповів, що в української сторони є кандидати до цієї робочої групи і є дані, що така сама ситуація є з польської сторони.

"Я сподіваюся, що в грудні цього року ці представники зустрінуться і зрушення відбудуться не просто на рівні заяв, а на конкретному переліку конкретних місць, де треба здійснювати пошуково-ексгумаційні роботи, або інші заходи, які відповідно до договору 1994 року мають бути здійснені", - заявив Дробович.

Очільник відомства наголосив, що у 2025-2026 роках ключовим треком стане питання порозуміння з польською стороною, і УІНП має стати одним з учасників цього процесу.

"Необхідно делікатно нагадувати нашим колегам, що вони вже майже 10 років порушують двосторонню угоду, й українські місця пам'яті лежать у Польщі вандалізовані, розбиті кувалдами та не відновлені. З іншого боку поляки просять про пошукові роботи, і потрібно вирішити це питання", - додав він.

Дробович наголосив, що під час цього процесу країнам важливо не посваритися, оскільки Росія робить усе можливе для цього.

Як повідомлялося, у вересні президент Польщі Анджей Дуда заявив, що спроби блокувати вступ України до Європейського Союзу грають на руку політиці Володимира Путіна. Про це він заявив, коментуючи заяву міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що Україна не може вступити до ЄС без вирішення "волинського питання".

2 жовтня в УІНП заявили, що планують проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії у 2025 році. Також в Інституті заявили, що залишаються відкритими для взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження та догляду за місцями пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні, а також поскаржилися, що офіційні міжінституційні механізми вирішення проблемних питань із польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам'яті вже тривалий час не діють.

Голова УІНП Антон Дробович вважає, що українським і польським чиновникам необхідно нарешті перейти до конструктивних дій "у проблемних питаннях ексгумації та похованнях", і запропонував "дорожню карту".

У свою чергу ексглава УІНП, депутат Верховної Ради Володимир В'ятрович вважає, що вирішення історичного питання про гідні поховання українців у Польщі та поляків в Україні перебуває в руках польської сторони.

26 листопада глави МЗС України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський після переговорів у Варшаві погодили спільну заяву, де, зокрема, зазначено, що сторони "рішуче налаштовані вирішити спірні питання спільного минулого".

27 листопада голова Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький заявив, що польська сторона очікує узгодження Україною раніше надісланих запитів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії, і готова розпочати пошук протягом 24 годин.