Більшість опитаних українців вважають найважливішими реформами цифровізацію, реформи армії та сфери охорони здоров'я - опитування

Реформа армії, цифровізація, антикорупційні заходи та реформи у сфері охорони здоров'я залишаються в першій четвірці найважливіших реформ на думку українців. Судова, податкова реформа і мала приватизація сприймаються як менш важливі, свідчать результати опитування, яке провела дослідницька компанія InfoSapiens на замовлення "Вокс Україна" за підтримки The National Endowment for Democracy (NED).

"Для кожної з реформ їхній "індекс важливості" на сьогодні нижчий, ніж у 2022 році. На відкрите запитання про важливі реформи, не включені до опитувань, близько 2% респондентів написали про необхідність змін у владі (говорячи не лише про вибори, а й зміну повноважень президента і парламенту, скорочення кількості народних депутатів тощо)", - зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому у вівторок.

При цьому близько 1% респондентів у відповіді на відкрите запитання зазначили, що реформи не приносять користі, і приблизно така сама частка - що вони впроваджуються неналежно, а тому "звичайні люди" не відчувають їхнього ефекту. Схожа частка респондентів згадала про важливість вступу до НАТО, водночас дуже небагато написали про перемогу або завершення війни.

Відповідаючи на запитання про те, чи пішли конкретні реформи на користь суспільству, більшість респондентів також позитивно оцінили насамперед реформу цифровізації. Кореляція між важливістю реформи та її очікуваною користю для суспільства є позитивною, зазначають дослідники, проте спостерігається набагато більша частка відповідей "не знаю" на запитання про суспільну вигоду від реформ порівняно з запитанням про їх важливість.

Серед очікуваних респондентами у 2025 році реформ лідирує антикорупційна, далі військова, а трійку замикає пенсійна реформа. Перше місце антикорупційної реформи відображає "зниження рівня корупції" як найбільш очікуваний результат змін у країні.

При цьому українці вважають відсутність політичної волі (61%) та протидію зацікавлених груп (50%) основними перешкодами для впровадження реформ, причому 2% зазначили "корупцію" як власний "інший" варіант у цьому питанні.

Зазначається, що порівняно з 2022 роком, респонденти менше готові миритися з матеріальними або організаційними труднощами, пов'язаними з реформами.

Науковий редактор "Вокс Україна" Ілона Сологуб зазначила, що рейтинг реформ за важливістю з 2022 року практично не змінився: цифровізація, реформування охорони здоров'я, армії та антикорупційні реформи залишаються чотирма ключовими пріоритетами.

"Погляди українців на очікувані результати реформ і перешкоди для їх реалізації також дуже схожі з тими, що спостерігалися 2022 року. Однак на сьогодні зниження рівня корупції значно більше, ніж у 2022 році, випереджає інші очікувані результати реформ, такі як підвищення добробуту або тривалості життя. Це свідчить про те, що корупція стала ще менш прийнятною в суспільстві", - зазначила вона, коментуючи підсумки дослідження.

На цей момент, вважає Сологуб, люди покладають відповідальність за повільне впровадження реформ насамперед на уряд - тоді як у 2022 році на першому місці була протидія корисливим інтересам. На третьому місці серед перешкод - пасивність громадян, яка два роки тому була на п'ятому місці. Це означає, що люди готові брати на себе більше відповідальності за зміни в країні.

"Наше дослідження дає змогу зробити декілька висновків. По-перше, громадяни готові долучатися до громадської активності та підтримувати реформи. Тому ми рекомендуємо уряду та журналістам більше комунікувати про вплив реформ та доступні для громадян інструменти участі (це особливо важливо для підтримки демократії в ситуації неможливості виборів). По-друге, що більше люди знайомі з певною сферою, то більше вони підтримують реформи в ній. Тому варто комунікувати вплив реформ на суспільство і в історичній перспективі, і на майбутнє. По-третє, потрібно відмовитися від думки про "непопулярні реформи" або "реформи під тиском". За правильної комунікації всі реформи будуть популярними", - впевнена Сологуб.

Опитування проводилося за допомогою онлайн-панелі. Загалом було опитано 3090 респондентів від 18 років на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій, а також за її межами, щоб структура вибірки відповідала структурі населення України станом на січень 2022 року.