Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, у 2024 році тільки 10% населення України не переживали жодної стресової ситуації, 87% потрапляли щонайменше в одну стресову ситуацію.

"Майже 40% населення (39%) переживали бомбардування і обстріли, 30% пережили чи продовжують переживати розлуку з близькими. Понад чверть опитаних (26%) пережила смерть близьких у 2024 році, приблизно такий самий відсоток пережили хворобу близьких (23%), а 18% хворіли самі", - вказується у звіті за результатами дослідження, опублікованому у п'ятницю.

Зазначається, що у 2023 і 2024 рр. було зафіксовано найгірші показники переживання громадянами країни стресових ситуацій за весь час з 2000 року. Для порівняння: у 2013 "довоєнному" році у тій чи іншій стресовій ситуації перебувало 52% населення.

Згідно з результатами опитування, значна частина респондентів у 2024 році зіштовхнулася з серйозними життєвими викликами, такими як втрата роботи, переживання через здоров’я близьких або власні хвороби. У середньому кожен респондент переживав два-три види стресу.

"Особливої уваги заслуговує зростання кількості респондентів, які вказали на стреси, пов’язані з війною, включно із бомбардуванням, втратами житла або вимушеною евакуацією", - підкреслюють дослідники.

Аналіз показує, що рівень стресів дещо залежить від регіону, збільшуючись із заходу на схід. Зокрема, на заході країни стрес переживали 90% опитаних, в центрі – 86%, на півдні – 92%, на сході – 97%. Кількість тих, хто переживав стрес, істотно не залежить від статі (стреси переживали 92% жінок і 87% чоловіків). Різниця за рівнем стресів серед вікових груп, міських і сільських жителів, а також серед груп за рівнем достатку є статистично незначущою.

Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто, коментуючи результати дослідження, сказав, що стресові ситуації, які вивчали дослідники, – це конкретні обставини або події, які можуть викликати стрес.

"Стрес може бути позитивним і мобілізувати людину, а може бути негативним і спричиняти фізичне чи психологічне виснаження, депресію. Для вивчення саме стресів треба ставити не одне запитання, а цілий блок. Звичайно, що більше стресових ситуацій, то вищий рівень дистресів. Але те, що 87% населення України переживали у 2024 році ту чи іншу стресову ситуацію, не означає, що всі вони мають дистрес", - підкреслив Паніотто.

"Більшість населення (57%) готові терпіти війну стільки, скільки це буде потрібно[3]. Інші дослідження КМІС показують, що українці цілком усвідомлюють: війна є екзистенційною, а мир на будь-яких умовах неприпустимий. Більшість опитаних не готова до територіальних поступок. Високий рівень переживання стресових ситуацій не означає, що українці готові скласти руки, а все одно попри всі складнощі демонструють волю до продовження боротьби", - резюмував він.

Опитування проводилось з 2 по 17 грудня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території країни, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% - для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.