Соціологічне дослідження громадської думки свідчить, що попри неоднозначну ситуацію зі США в другій половині лютого-на початку березня немає різкого занепаду настроїв українців і більшої готовності до поступок та є попередні ознаки того, що серед гарантій безпеки українці більше довіряють власним Силам оборони з достатнім підсиленням зброєю, сказав виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 14 лютого-4 березня 2025 року, під час якого було проведено експеримент щодо вивчення ролі окремих параметрів у можливих мирних домовленостях.

"У своїх публікаціях раніше ми зазначали, що готовність прийняти або відхилити певний пакет мирних домовленостей буде залежати від того, як саме він буде виглядати. КМІС продовжує вивчати це питання і ми намагаємося використовувати різні методи для отримання більш повної картини. Так, у лютому-березні 2025 року ми використали експериментальний метод – факторіальний дизайн (або метод з віньєтками)", - йдеться у пресрелізі КМІС за результати дослідження на сайті у п'ятницю.

Було сформульовано п’ять вимірів-компонентів «пакетів» домовленостей (при цьому ми розуміємо, що перелік не є вичерпним): гарантії безпеки; членство в ЄС; контроль над територіями; мовна політика; суверенітет України. Всього було 96 різних можливих пакетів домовленостей. На кожен отримано 11-30 відповідей, тобто дані для кожного пакету окремо не можуть вважатися статистично надійними. Проте для індикативного ознайомлення можуть бути корисними.

"Якщо ж пакет включає певні гарантії безпеки, тоді вже буде більше тих, хто його готовий схвалити. Причому найбільшу підтримку матиме сценарій навіть не членства в НАТО, а посилена збройна підтримка України. Так, якщо членство в НАТО відкладене на 10-20 років, але Україна у великих обсягах отримує всю зброю (ППО, літаки, танки тощо), 54% готові прийняти пакет, а категорично проти – 35%", - йдеться у пресрелізі.

Пакет з членством в НАТО отримає схвалення 49% (категорично проти – 38%), а пакет з миротворцями – 47% (категорично проти – 43%).

Також соціологи вивчали відповіді стосовно приєднання до ЄС. У разі членства в ЄС як частини мирних домовленостей 55% готові підтримати пакет проти 34%, які будуть категорично проти. Якщо пакет включає повернення контролю над територіями, то він стає значно більш привабливим. Так, якщо Росія зберігає контроль над усіма окупованими територіями, тоді 38% готові прийняти такий пакет проти 51%, які категорично проти. Якщо пакет буде включати повернення Півдня України, тоді його привабливість зросте до 50% (категорично проти – 38%), а якщо буде включати повернення всієї території з Донбасом і Кримом – 57% (категорично проти – 30%).

Вимога надання російській мові державного статусу суттєво погіршує сприйняття пакету і в такому випадку 41% у цілому можуть підтримати проти 48%, які будуть категорично проти. Якщо ж українська мова зберігає єдиний державний і офіційний статус, то такий пакет підтримають 55%, а категорично проти будуть 32%.

Серед усіх вимірів відносно найбільший вплив має збереження суверенітету в ухваленні рішень. Якщо пакет буде включати вимогу до України погоджувати всі важливі рішення з Росією, то готові будуть прийняти цей пакет – 37%, будуть категорично проти – 50%. Якщо ж Україна може ухвалювати будь-які рішення без контролю з боку Росії, тоді 59% підтримають пакет, категорично проти будуть – 30%

"Ми у різних опитуваннях з різними підходами вивчаємо питання, наскільки українці готові чи ні до різних поступок для завершення війни. З одного боку, українці дійсно є гнучкими і відкритими до перемовин і навіть до болючих поступок. Українці точно не є тими, хто перешкоджає миру, а, навпаки, дійсно прагнуть його", - зазначив Грушецький, коментуючи дослідження.

Водночас, за його словами, з іншого боку, "незалежно від формулювання запитання, використаного підходу чи методу опитування більшість українців – проти «миру на будь-яких умовах». Тобто хоча українці і відкриті до перемовин і болючих поступок, але безумовно є червоні лінії і українці відкинуть неприйнятні варіанти. Воля української нації до опору не зломлена і попри всі складнощі українці готові продовжувати боротьбу і далі".

Грушецький у контексті цього опитування звернув увагу на наступні три моменти.

"По-перше, попри складну ситуацію з партнерами (читай – США) в другій половині лютого-на початку березня ми не бачимо різкого занепаду настроїв і більшої готовності до поступок (тим більше – до «будь-яких поступок»). По-друге, можна бачити критичні вимоги до домовленостей або червоні лінії. Так, мають бути адекватні гарантії безпеки, Україна має зберігати суверенітет в ухваленні рішень (а також з таких питань, як мовна політика), Україна має стати членом ЄС. Хоча це прямо не досліджувалося тут (але непрямо це можна бачити), але однозначно можна говорити, що не може бути і мови про юридичне визнання окупованих територій частиною Росії", сказа він.

По-третє, додає соціолог, "можна бачити попередні ознаки того, що серед гарантій безпеки українці більше довіряють власним Силам оборони з більш достатнім підсиленням зброєю від Західних партнерів (або за рахунок власних виробництв) (ніж, наприклад, миротворцям чи членству в НАТО)".

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 14 лютого-4 березня 2025 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус". Метод – телефонні інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів на підконтрольній уряду території України. Вибірка 2029 респондентів, з них запитання щодо готовності до територіальних поступок ставилося 1029 респондентам, а експеримент з вивчення, як окремі параметри можливих мирних домовленостей можуть впливати на готовність прийняти угоду, проводився на всіх 2029 респондентах. Опитані дорослі (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2029 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,9%. Похибка для вибірки обсягом 1029 респондентів не перевищує 4,1%.