Ексголова Держрозвитку Найєм опублікував повний проєкт угоди Reconstruction Investment Fund між США та Україною
Ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм отримав та опублікував повний текст проєкту угоди між Україною та урядом США про створення Reconstruction Investment Fund, підготовлений юристами Freshfields на замовлення американської державної фінансової корпорації DFC.
"Я … вважаю правильним, щоби з ним змогли ознайомитися ті, кому справді важливо розуміти суть: юристи, економісти, аналітики, громадськість. Це не спроба зірвати угоду чи зупинити процес… Я навів конкретні пропозиції, що варто змінити. І якщо дочитаєте до кінця, стане зрозуміло: ця угода - не загроза, а потенційна можливість ", – написав він у Facebook у неділю.
Опублікований Найємом текст містить 55 сторінок англійською мовою, тоді як раніше джерела повідомляли про 58 сторінок.
Ексголова Держрозвитку, який раніше також був народним депутатом та журналістом-розслідувачем, не розкриває, хто надав йому угоду. За його словами, це не джерела в українському чи американському уряді, й вони дали дозвіл на публікацію тексту.
"Це сувора корпоративна угода, виписана мовою штату Делавер. Дизайн простий: США – ухвалюють рішення, Україна – передає ресурси і бере зобов’язання", – коротко описує Найєм. За його словами, це класичний інвестиційний інструмент: з прибутковістю, одиницями участі, ризиками, управлінцями й абсолютно чіткою логікою – хто керує, той і отримує вигоду.
Ексдепутат уточнив, що фонд пропонується створити як партнерство, в якому Україна обмежений партнер (Limited Partner) без права ухвалювати рішення, тоді як керує фондом General Partner, якого призначає винятково американська сторона через DFC та який має повну свободу – створювати нові компанії, переміщати активи, змінювати регламент, переоцінювати внески, визначати прибутковість і навіть змінювати саму угоду за погодженням із DFC.
Найєм додав, що Україна зі свого боку передає фонду Royalty Interest право на частку доходів від майбутніх проєктів, але цінність цього активу, порядок обліку, обсяг зобов’язань і валютні умови визначає General Partner.
"Це складна інституційна конструкція – фонд фондів, із можливістю створювати підплатформи, управляючі компанії, фінансові інструменти. Але у всій цій архітектурі Україна всюди – пасивна сторона", – підсумував він, підтвердивши повідомлення, що у України в раді директорів фонду тільки два голоси проти трьох у США, які також мають Class C Unit – "золоту акцію", яка дає право заблокувати будь-яке рішення.
Щодо вкладів сторін, то згідно з аналізом ексдепутата, DFC вкладає "капітал" у вигляді вже наданої допомоги Україні – військової, технічної, консультаційної (Initial Contribution), тоді як Україна передає Royalty Interest, або право на доходи від проєктів: корисні копалини, інфраструктура, енергія, приватизація.
За словами Найєма, підтверджуються також коментарі в ЗМІ, що всі грошові потоки фонду, згідно з цим проєктом, в доларах США, якщо в Україні діятимуть валютні обмеження – вона зобов’язана компенсувати фонду будь-які втрати, не має права вийти з фонду, вимагати повернення частки чи передачі її іншому учаснику, тоді як DFC має на це право. Окрім того, внесок DFC – пріоритетний та він повертається першим з прибутком, тоді як український – лише після цього, додав ексголова Держрозвитку.
"Створення фонду у такому вигляді – це не просто інституційне партнерство. Це масштабна юридична конструкція, в якій Україна бере на себе зобов’язання, не маючи інструментів впливу, захисту або виходу. І ризики тут не окремі – вони системні", – попереджає він.
Водночас Найєм вважає, що поточна версія угоди – це технічна пропозиція американської сторони, розроблена з фокусом на максимальну гнучкість для DFC та General Partner. "Це не догма, не фінал, не вирок. І саме зараз – найкращий момент, щоби цю архітектуру перетворити на партнерську модель, яка працює на обидві сторони", – написав ексголова Держрозвитку.
На його думку, необхідно внести ряд правок, які врівноважать повноваження, обмежать фінансові ризики і забезпечать прозорість. Серед таких він назвав скасувати або чітко обмежити право першої руки на проєкти та ресурси, переглянути положення щодо оподаткування, виводу капіталу і валютного контролю, змінити структуру управління та забезпечити Україні рівне представництво в раді фонду та інвестиційних комітетах, надати Україні повний доступ до інформації та обмежити її відповідальність України чіткими рамками по сумі, строках і типах зобов’язань, а також закріпити, що основна частина інвестицій фонду спрямовується в Україну.
Як підкреслив Найєм, у випадку вдалого переформатування угоди буде поданий позитивний ринковий сигнал всім міжнародним інвесторам, вона змусить Україну привести до ладу систему захисту інвестицій та закласти нову модель співпраці з США – у форматі справжнього партнерства, а також стати платформою для інших донорів.
"Я дуже сподіваюся, що уряд України саме так подивиться на цю угоду. Знаю, що вже працює велика команда – і щиро бажаю їй успіху. Бо це ще один шанс. І, можливо, один із тих, які вже не повторяться. Але він – реальний. І ми маємо ним скористатися", – підсумував ексголова Держрозвитку.
Як повідомлялося, перша віце-прем'єр – міністр економіки Юлія Свириденко 28 березня у Верховній Раді підтвердила отримання урядом від США тексту угоди про корисні копалини.
"Це робоча версія, яка, по суті, відображає позицію юридичних американських радників. Ми формуємо свою позицію і зараз процес також формалізований. Коли буде необхідно, ми звичайно вийдемо з консультації до Верховної Ради. ...будь-які публічні дискусії наразі щодо тексту цієї угоди ... завдають тільки шкоди перемовинам і нам заважають вести конструктивну дискусію з американськими партнерами", - підкреслила Свириденко.
За даними агентства "Інтерфакс-Україна", представники уряду вже мали перші початкові консультації з американською стороною щодо проєкту отриманої угоди.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/15cZrT4ewv/
https://t.me/mustafanayyem/2008
