"Могилянці" і держвузам потрібні ресурси та гнучкість, можна прийняти закон про управління – президент KSE

Державні університети за існуючих регуляцій не стагнуватимуть та не відповідатимуть потребам ринку, які швидко змінюються, змінити ситуацію можна було б за рахунок прийняття закону, який дозволив би передачу їх в управління, прокоментував президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов свою поточну позицію щодо Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА).

"Моя позиція по Могилянці така: для того, щоб врятувати її унікальну культуру, закладу потрібні ресурси і гнучкість. І це означає, що їм треба сильне лідерство. Можна прийняти закон і передати в управління нашій фундації, наприклад, - не треба нічого приватизувати", – сказав він в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Як повідомлялося, 10 січня цього року Милованов запропонував, щоб KSE за акумульовані в населення гроші викупила НаУКМА в Міносвіти і науки, щоб зробити його більш успішним і ефективним. Він оцінив академію в $10-50 млн.

Міносвіти 22 січня повідомило агентству "Інтерфакс-Україна", що не розглядає можливості приватизації Києво-Могилянської академії і що таких запитів не надходило, а 27 січня заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький заявив, що законодавство України не передбачає можливості приватизації державних університетів, а змін до законодавства наразі не розглядають.

Милованов в інтерв’ю агентству підкреслив, що мова йде про управління на рівні менеджменту. "Ми не лізли б на рівень академічної незалежності", – зазначив президент KSE.

За його словами, закріпити можливість такого управління необхідно саме на рівні закону, інакше воно блокуватиметься бюрократами в судах.

"Уряд сміється над нами, каже: "Що це ви таке придумали?" - і ніхто не хоче подивитися правді в очі, що Могилянка стагнує", – описав поточну ситуацію президент приватного університету.

На його думку, реформувати державну освіту для вирішення нагальних для країни завдань, наприклад, підготовки дуже дефіцитних інженерів для defense tech, не вийде.

"Щоб на сьогоднішньому ринку створити нормальну інженерну освіту, ви повинні передусім мати право звільняти всіх ледарів, адже вони просто вам "токсичать" середовище, розкладають всіх інших морально. Тож найперше, що треба зробити, – вигнати всіх ледарів. І good luck вам це зробити в державному університеті, де профспілки, закони, захист, суди плюс ще якісь там сірі схеми, вплив, тиск, міністерство, друзі, політики…", – пояснив свою позицію Милованов, який мав досвід роботи міністром економіки в 2019-2020 роках.

Він додав, що у вузів має бути також право набирати необхідних викладачів та виплати їм ринкових зарплат незалежно від статусу та академічних регалі. "І знову "Good luck!", бо в державному університеті це буде заява, розслідування, політичні дискусії, викликання на килим і тощо", – вважає президент KSE.

За його словами, має бути також можливість змінювати програми і наповнення так, як потрібно ринку, але в державній системі це також неможливо.

"А в приватному університеті ви це можете зробити. Тому або ми міняємо регуляторку в країні і виписуємо її правильно, або ми даємо можливість приватному ринку це зробити. І моя позиція щодо Могилянки була, що єдиний механізм її врятувати - це зробити її приватною під нормальним лідерством", – підкреслив Милованов.

Він також наголосив, що окрім регуляторки потрібна також ще сильна команда управлінців, така, як в KSE.

"Я цю команду збирав по одній людині 9-10 років. Так само, як "Нова пошта" збирала управлінську команду, чи "Розетка" та Ajax збирали свої управлінські команди. Таких команд на ринку нема", – сказав президент приватного університету.

За його словами, в.о. президентки Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова також змогла зібрати гарну команду, але в державі і без ресурсу в них зв’язані руки.

"Отже, у вас мають бути розв'язані руки, сильна управлінська команда, сильна професорська команда і ще й ресурс. Тож моя пропозиція не про те, що Могилянка погана. Просто там немає цих чотирьох елементів", – підсумував Милованов.

Він зазначив, що у сьогоднішньому світі не ідея важлива і, навіть, не культура.

"А той, хто діє, той і перемагає. Щоб перемагати швидко, треба діяти. І адаптуватися, і інновації впроваджувати. Тому, гадаю, шлях для більшості українських університетів – це почати діяти. Але їх зв'язує регуляторка, відсутність ресурсів і, по суті, каральна система управління, де за помилки їх карають, а за плюси ніяк не винагороджують", – вважає президент KSE.

Коментуючи співпрацю приватних вузів з державою, Милованов віддав належне міністру освіти і науки Оксену Лісовому і віце-прем'єру з інновацій Михайлу Федорову, які зробили гранти "гроші ходять за студентом".

"Співфінансування - хороша ідея, яка і в медицині є: держава його надає, а вже людина чи грантодавець можуть доплатити. Це рух в правильному напрямку… KSE та УКУ (Український католицький університет) серед лідерів, до кого студенти прийшли з цими грантами. Вони не покривають всю освіту, але ми щасливі", – описав результат президент KSE.

Ми б хотіли, щоб цих грошей було більше, але все окей. Я розумію, що у держави немає грошей, і є питання соціальної справедливості, бо у держави функція - дати освіту середньої якості всім. Хоча що потрібно державі насправді? Дати топову освіту лідерам, найкращим інженерам, найкращим математикам. Але політично це неможливо.

Відповідаючи на запитання про проєкт створення Президентського університету на ВДНГ, який було оголошено до повномасштабного вторгнення РФ з фінансуванням 7 млрд грн, Милованов в цілому підтримав його реалізацію, але висловив сумнів, що це реалістично зараз під час війни.

"В тих напрямках якраз працюють приватні фундації. Погляньте на Америку: найсильніші університети - саме приватні, тому що держава обмежена. У держави зараз всі гроші йдуть на соціальну підтримку, війну, армію. Я б хотів, щоб було інакше, однак розумію реалії", – сказав президент KSE.

KSE — приватний університет та дослідницький центр, заснований у 1996 році. Функціонує як неприбуткова організація, зареєстрована у США. З 2022 року донори KSE спрямували понад $150 млн на гуманітарні, оборонні та освітні проєкти, зокрема на розвиток університетської інфраструктури.