Негативне ставлення до Росії висловили 82% російськомовних українців – опитування
82% українців, котрі у побуті розмовляють переважно російською мовою, таких виявилося всього 11% серед громадян країни, висловили негативне (або переважно негативне) ставлення до Росії, 81,5% з них довіряють Збройним силам України.
Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Київським Безпековим Форумом з 24 квітня по 4 травня 2025 року.
"Саме представники цієї групи (що у побуті розмовляють переважно російською мовою –ІФ-У) найбільше постраждали в процесі їх "визволення від хунти" (цитата промови очільника МЗС РФ Лаврова (ІФ-У) — 23% з-поміж них відповіли, що під час повномасштабної війни хоча б якийсь час жили на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам, 12% — що їхнє житло постраждало або було повністю зруйноване. 41% мають родичів або близьких знайомих (військових чи цивільних), які загинули або були поранені внаслідок військових дій чи обстрілів після 24 лютого 2022 року", - йдеться у повідомленні за підсумками дослідження, отриманому агентством "Інтерфакс-Україна" у вівторок.
Зазначається, що кожен четвертий після початку війни змушений був полишити місце свого постійного проживання більш ніж на один місяць (17% вже повернулися додому, а 7% все ще перебувають у місцях тимчасово проживання в інших регіонах України) — це не враховуючи тих, хто досі перебуває за кордоном. Ще 2% відповіли, що залишили свої домівки після 2014 року (після окупації Криму та частини Донецького регіону).
Позитивне (або переважно позитивне) ставлення до Росії висловили лише 13% з них, тоді як негативне — 82%. Для порівняння: позитивне ставлення до Франції висловили 79%, до Великої Британії — 75%, до Польщі — 71,5%.
Відповідаючи на запитання: "Яка модель суспільного розвитку здається Вам більш привабливою?", 42% віддали перевагу європейській моделі, лише 6% — російській.
Відповідаючи на запитання, з чим вони себе насамперед ототожнюють, 48% представників цієї групи назвали Україну, 20% — місто чи село, в якому живуть, 12% — регіон, в якому живуть, 10% — Радянський Союз, 4% — Європейський Союз, лише 2% — Росію.
Вірними УПЦ (Московського патріархату) себе назвали 11% з-поміж них, тоді як вірними Української православної церкви — майже удвічі більше (20%).
Лише 14%, відповідаючи на питання: "Чи плануєте Ви після війни виїхати з України в іншу країну для постійного проживання?", дають позитивну відповідь, 69% — негативну.
Довіряють Збройним силам України 81,5% тих, хто в побуті частіше спілкується російською мовою (не довіряють — лише 14%). 4% відповідають, що або беруть участь у діяльності Збройних Сил України, або займаюся волонтерською діяльністю з підтримки оборони країни, 24,5% — підтримують оборону країни матеріально.
Відповідаючи на запитання: "Якби це залежало від Вас, чим би Ви були готові поступитися під час переговорів з Росією?", лише 17% російськомовних громадян відповідають, що готові поступитися українськими територіями, 26% — прозахідним вектором вільного розвитку України. 54% вважають, що Україні не варто погоджуватися на зменшення чисельності Збройних Сил України, якщо це буде умовою угоди про мир з Росією (лише 27% вважають, що на це треба погоджуватися).
55% представників цієї групи вірять у перемогу України у війні з Росією (не вірять 33%). І лише 40% вірять у можливість підписання мирної угоди між Україною та Росією найближчим часом (не вірять 48%).
"І, нарешті, після перемоги України та деокупації її території, 47% російськомовних громадян України підтримали б повний розрив усіх стосунків з Росією, аж до цілковитої заборони на в’їзд громадянам Росії в Україну (не підтримали б 39%). Отже, більшості російськомовних громадян України є що сказати Лаврову рідною йому мовою, якби, звичайно, йому було цікаво їх слухати", наголосили у Центрі Разумкова.
Опитування проводилося методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитано 2021 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Як повідомлялося, нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вкотре зробив заяву про "захист російськомовного населення України": "На території України, яка за межами конституційних кордонів Російської Федерації, мільйони людей розмовляють російською мовою, вона для них рідна. Залишити їх під керівництвом хунти, яка заборонила навіть розмовляти російською мовою, тільки думати ще не заборонили, це буде якраз дуже великим злочином", - сказав він.
