Президентський законопроект про НАБУ/САП демонструє сталість боротьби з корупцією, але залишає невизначеними деякі норми – юристи

Президентський законопроект про НАБУ/САП (законопроект № 13533) в цілому відповідає ідеї та завданню антикорупційних органів, демонструє, що Україна не відмовляється від боротьби з корупцією, але залишає невизначеними деякі норми, зокрема, пов’язані з проникненням правоохоронців в приміщення вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

Партнер адвокатського об’єднання АО Barristers Денис Пономаренко зазначив, що законопроект "дещо розширює повноваження генпрокурора, однак з конкретизацією про їх звуження, на відміну від раніше ухваленого закону, тобто в цілому законопроект повертає певну автономність САП".

Водночас Пономаренко зазначив, що законопроект повертає дію старої редакції положення КПК України, за якою увійти до житла чи іншого володіння, без ухвали слідчого судді, можливо було здійснювати лише у невідкладних випадках не конкретизуючи їх, в той час, як ухвалений 22 липня закон передбачав можливість увійти до житла чи іншого володіння, без ухвали слідчого судді, тільки в конкретно визначених випадках.

"На мій погляд положення закону від 22 липня були більш вдалими в цьому питанні, так як більш конкретизовані. Однак проблема застосування положення КПК України залишаться не вирішена, а ні в ухваленому законі, а ні в (президентському - ІФУ) законопроекті, оскільки на практиці норма щодо проникнення в приміщення почала сприйматися, як дозвіл на проведення обшуку без ухвали слідчого судді, що в свою чергу не відповідає сутті ст. 233 КПК", - сказав він.

"На сьогодні законодавцю варто вирішити цю практичну проблему чітким положенням про те, що ст. 233 КПК не про обшук", - підкреслив він.

Крім того, Пономаренко зазначив, що законопроект, зокрема, посилює розшук та екстрадицію осіб, які ухиляються від досудового розслідування, судового розгляду чи відбування покарань та забороняє під час дії військового стану виїзду працівників НАБУ за кордон, окрім випадків службових відряджень.

"В цілому законопроект відповідає ідеї та завданню створенню функціонуванні антикорупційних органів", - резюмував Пономаренко.

Зі свого боку, партнер юридичної фірми MORIS, адвокат Станіслав Пелюк зазначив, що президентський законопроект закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора, але не обмежує повноваження генпрокурора саме з керівництва прокуратурою.

"Основне спрямування змін – процесуальна незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Передбачені президентським законопроектом зміни до КПК стосуються виключно здійснення процесуальної, а не адміністративної діяльності генерального прокурора", - сказав він.

"Генеральний прокурор залишається очільником прокуратури України", - підкреслив Пелюк. .

Крім того, Пелюк також звернув увагу, що законопроект повертає порядок проведення фактичного обшуку без судового рішення в редакцію, яка діяла до 22 липня 2025 року.

"Проблема проникнення до житла чи іншого володіння особи має бути врегульована належним судовим контролем на етапі легалізації результатів, так званого, невідкладного обшуку. Невідкладних обшуків стане менше, коли слідчі судді будуть відмовляти стороні обвинувачення у визнанні здобутих доказів допустимими за обставин реальної відсутності ознаки "невідкладності"", - сказав він.

Пелюк зазначив, що крім того, законопроект виключає прем’єр-міністра України, члена уряду, першого заступника та заступника міністра, державного службовця категорії "А", директора ДБР та директора БЕБ з переліку осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.

"Тобто, такі особи втратять додаткові гарантії. Натомість керівнику САП повертається право здійснювати повідомлення про підозру народному депутату України та іншим топ-чиновникам. В чинній редакції з урахуванням змін від 22 липня, таке право має виключно генпрокурор", - підкреслив юрист.

Він нагадав, що законопроєкт № 13533, зокрема, пропонує виключити право генпрокурора надавати обов’язкові до виконання вказівки керівникам підрозділів НАБУ, що, юридично, нівелює його вплив на процесуальну діяльність НАБУ.

Крім того, законопроект повертає заборону доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадку об’єктивної неможливості функціонування НАБУ в умовах воєнного стану, "що мінімізує ризик передачі "потрібних" кримінальних проваджень з НАБУ в інший "потрібний" орган досудового розслідування".

Зі свого боку, співзасновник та партнер юридичної фірми ASA Group Євген Артюхов зазначив, що президентський законопроект демонструє, що Україна не відмовляється від боротьби з корупцією, а намагається збалансувати її.

"Юридично йдеться про відновлення незалежності двох ключових інституцій антикорупційної системи – НАБУ та САП. У ширшому сенсі – про спробу відновити баланс між політичною доцільністю та міжнародними зобов’язаннями України", - сказав він.

Артюхов зазначив, що законопроєкт №13533 передбачає "фільтр від російського впливу - регулярні перевірки на поліграфі для працівників з допуском до держтаємниці", які проводить не СБУ, а внутрішній контроль НАБУ. Крім того, підрозділи внутрішнього контролю НАБУ, САП, БЕБ, ОГПУ, ДБР, Нацполіції також повинні проводити поліграфологічні дослідження всіх співробітників з допуском до держтаємниці не рідше одного разу на два роки.

"Поліграф не є бездоганним інструментом: його результати не визнаються доказами у суді, а сам процес чутливий до зовнішніх чинників. Але як елемент внутрішнього контролю – це краще, ніж його відсутність", – сказав він.

Артюхов також звернув увагу, що законопроект передбачає активізацію пошуку активів і підозрюваних, зокрема, Генпрокуратура та Мін’юст мають посилити роботу з повернення осіб, які переховуються за кордоном, а також – з розшуку та повернення активів, здобутих злочинним шляхом.