Свириденко про розмову з Бессентом: Завдання Американсько-українського інвестфонду запустити перші три проєкти протягом 18 місяців
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент у телефонній розмові обговорили запуск Американсько-українського інвестиційного фонду, перше засідання ради директорів заплановане на вересень.
"Працюємо над розширенням його мандату, щоб фонд міг інвестувати і в оборонну сферу. Перше засідання ради директорів заплановане на вересень. Завдання – запустити перші три проєкти протягом 18 місяців", - написала Свириденко у телеграм у вівторок.
Крім того, зазначила прем'єр, сторони про посилення співпраці в оборонній та інвестиційній сферах. "Значну увагу приділили потенційній оборонній угоді, яку анонсував президент Зеленський – щодо виробництва і продажу українських дронів, а також можливу закупівлю американської зброї", - повідомила вона.
Також порушили питання посилення санкційного тиску і співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Домовилися продовжити діалог на робочому рівні, повідомила Свириденко.
Свириденко подякувала Сполученим Штатам за послідовну підтримку України та спільне прагнення до справедливого й стійкого миру.
Раніше міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев анонсував багато новин по роботі Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови у вересні. "У вересні буде багато новин: і засідання фонду, і візити будуть. США дивляться на те, які інвестиції можуть робити до цього фонду", – сказав він журналістам 4 серпня.
Як повідомлялося, 30 квітня США та Україна підписали угоду про створення фонду відновлення з розподілом участі 50/50. Вона містить 12 статей, стосується окресленого в ній переліку критичних матеріалів, нафти і газу, має фінансовий характер. Від України учасником фонду є Агентство ДПП зі сфери управління Мінекономіки, від США - Міжнародна фінансова корпорація розвитку США DFC. Верховна Рада 8 травня ратифікувала цю угоду і потім внесла необхідні зміни до Бюджетного кодексу.
Початковим внеском України до фонду є 50% коштів, які будуть отримані після набрання чинності угодою у вигляді плати за нові та "сплячі" ліцензії та ренти на видобуток корисних копалин. Але першочерговий внесок для того, щоб фонд став операційно спроможним, зробить DFC. Угода стала відома як "угода про надра" або "угода про корисні копалини".
В середині липня DFC опублікувала запит на інформацію (RFI) для визначення компанії, яка надаватиме послуги з адміністрування, тоді як усі інвестиційні рішення ухвалюватиме виключно керівна рада Фонду. Вона складається з трьох менеджерів від кожної країни, а діяльність Фонду координується чотирма комітетами (з пошуку інвестицій, інвестиційним, адміністративним та аудиторським).
Угодою визначено, що DFC отримує пріоритетний, але не монопольний доступ: право першого розгляду інвестицій і офтейків та можливість залучати співінвесторів зі США, водночас проєкти можуть паралельно працювати з іншими інвесторами.