Законопроєкт про омбудсмана не відповідає зобов’язанням України для вступу до ЄС, вважає Центр прав людини ZMINA

Фото: https://zmina.info/

Законопроєкт №13181 "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" не відповідає зобовʼязанням України для вступу до ЄС та необґрунтовано розширює коло суб’єктів контролю омбудсмана, зокрема на громадські об’єднання, вважають аналітики Центру прав людини ZMINA.

Організація зазначає, що у квітні 2025 року в парламенті зареєстрували законопроєкт № 13181. Згідно з пояснювальною запискою, документ спрямований на вдосконалення правових засад діяльності омбудсмана та підвищення його інституційної спроможності відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини.

У травні до Верховної Ради внесли ще три пов’язані з ним законопроєкти, які передбачають зміни до Бюджетного кодексу, Цивільного процесуального кодексу, закону про судовий збір, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Сукупно вони мають посилити вплив омбудсмана на захист прав людини в Україні.

ZMINA зауважує, що законопроєкт передбачає низку позитивних змін, зокрема зниження вікового цензу кандидата з 40 до 35 років, чіткішу процедуру призначення, додаткові повноваження у сфері захисту прав людини, документування воєнних злочинів і сприяння поверненню громадян з території держави-агресора.

Водночас наголошується, що частину пропозицій, наданих представниками національних правозахисних організацій та підтриманих експертами Ради Європи і Європейської мережі національних інститутів з прав людини (ENNHRI), не врахували й не внесли до зареєстрованого у Верховній Раді України законопроєкту. Зокрема, йдеться про процедури висування та призначення омбудсмана.

На думку аналітиків, документ зберігає непрозору та неінклюзивну процедуру обрання омбудсмана, не передбачає участі громадськості, а право пропонувати кандидатів мають лише голова парламенту або не менш ніж чверть депутатів від конституційного складу.

Крім того, зазначається, що положення, зокрема щодо внесення подань щодо усунення виявлених порушень прав людини не лише до органів влади, а й до громадських об’єднань і підприємств, виходять за межі мандата Уповноваженого та суперечать Конституції України.

Експерти рекомендують доопрацювати законопроєкт після ухвалення Верховною Радою в першому читанні з урахуванням міжнародних стандартів.