Законопроєкт про незаконний перетин кордону не має реальних механізмів реалізації – юрист
Законопроєкт №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконний перетин державного кордону, наразі не має реальних механізмів реалізації, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Сергій Дерев’янко.
"Законопроєкт недопрацьований, зокрема, тому, що незрозуміло, як діяти, наприклад, тим особам, що виїхали з тимчасово окупованих територій за межі України й не можуть повернутись до своєї країни з різних причин, наприклад, через тяжке захворювання чи догляд за близьким родичем-інвалідом тощо. Відповідно до законопроєкту такі особи повинні повернутись в Україну до вступу в законну силу закону або після того впродовж трьох місяців, інакше вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, що, звісно, порушує права таких осіб", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".
Дерев’янко також зазначив, що "незрозуміло, як бути щодо до тих людей, які, можливо, без відповідних документів на початку війни виїхали за межі України з певних причин і надалі не мали та не мають можливості найближчим часом повернутись до України".
"Тому виникає ряд запитань, зокрема, як і кому ці люди, перебуваючи за кордоном, мають розповісти про свої обставини з урахуванням того, що зміни до КК щодо незаконного перетину державного кордону передбачають звільнення від кримінальної відповідальності лише за умови, що особи, які перебувають за межами країни протягом трьох місяців з моменту перетинання державного кордону, повернулись на територію України та до повідомлення їм про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення добровільно заявили про те, що сталося, правоохоронному органу", - сказав він.
Він зазначив, що законопроєкт пропонує підсилити відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України в умовах воєнного або надзвичайного стану.
"Метою законопроєкту є запобігання ухилення від призову на військову службу під час мобілізації шляхом "втечі" за кордон, та надання можливості повернутись військовозобов’язаним до України. У разі ухвалення законопроєкту після спливу трьох місяців, особи призовного віку, які незаконно перетнули держкордон під час дії воєнного стану, і не повернулися із-за кордону, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності", - сказав він.
Коментуючи, що означає зазначений у законопроєкті "встановлений законодавством строк перебування за межами України в умовах надзвичайного стану", Дерев’янко пояснив, що "чіткого визначення чинне законодавство не дає, але строки перебування за межами України, певних категорій громадян, в умовах воєнного та надзвичайного стану визначені постановою Кабміну від 27 січня 1995 року №57".
"Як приклад, відповідно до вказаної постанови, спортсмени, включені до складу національних збірних команд України, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік", - сказав він.
"Виходить, що на сьогоднішній день відсутні механізми реалізації законопроєкту", - резюмував юрист.
Зі свого боку, адвокат АО "Етернікс" Вікторія Гаврилкіна також зазначила, що аналіз змісту положень законопроєкту "викликає певні питання у практичному механізмі реалізації вказаного майбутнього положення Кримінального кодексу, оскільки, метою законопроєкту є встановлення відповідальності осіб саме за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, тобто перелік осіб є фактично визначеним, однак пропонований зміст Кримінального кодексу України стосується абсолютно усіх осіб, які перетинають або вчиняють спробу перетинання державного кордону в умовах воєнного або надзвичайного стану".
"Може утворитись, наприклад, така ситуація, що мати з малолітньою дитиною, планує перетнути державний кордон України, проте, у пункті пропуску зʼясувалось, що вона забула свідоцтво про народження дитини – результат: мати може бути притягнена до відповідальності за спробу перетнути державний кордон України без відповідних документів. Було б доцільним доповнити зміст цієї норми та вказати, що вона стосується осіб, які перетинають або вчиняють спробу перетинання державного кордону саме з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації", - сказала вона.
При цьому Гаврилкіна зазначила, що "встановлений законодавством строк перебування за межами України це фактично є строк встановлений для різних категорій громадян, з урахуванням мети їх виїзду (волонтери, науковці, далекобійники тощо), і визначений він у постанові Кабміну, яка "постійно вдосконалюється".
Зі свого боку, керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Нікіта Муренко зазначив, що у разі прийняття законопроєкту відповідальність за виявлення та фіксацію порушень лягатиме на Державну прикордонну службу України (ДПСУ), яка вже зараз моніторить перетин кордону та веде облік виїздів/в'їздів через автоматизовані системи, такі як база даних "Гарт".
"Мене, як юриста, турбує інше: зараз неодноразово трапляються випадки коли прикордонники затримували осіб "за спробу незаконного перетину кордону", однак всупереч тому, що прямих доказів прикордонники не мали – суд все одно виносить штраф за "спробу". Відповідальність інколи встановлювалась на підставі свідчень прикордонників про "намір" чи "спробу", навіть якщо фактичного перетинання не відбулося, а докази обмежуються поясненнями затриманого чи непрямими обставинами (наприклад, наближення до кордону). Це часто базується на суб’єктивній інтерпретації, без об’єктивних доказів", - сказав він.
Коментуючи поняття "встановленого законодавством строку перебування за межами України в умовах надзвичайного стану", Муренко зазначив, що "це не фіксована універсальна цифра, а диференційований період, для призовників, військовозобов’язаних та резервістів виїзд за кордон дозволений лише за винятками, і кожен виняток має свій ліміт".
"Окремо варто зупинитися на ролі постанов Кабінету міністрів України, як джерела права в регулюванні перетинання кордону. З іншого боку, ми спостерігаємо виражену нестабільність цих постанов, що створює значні проблеми для правозастосування. З 2022 по 2025 рік до постанови №57 внесено більше 30 змін і доповнень, які розширювали чи звужували переліки винятків, змінювали строки перебування або уточнювали документи для підтвердження. Громадяни та юристи стикаються з труднощами в прогнозуванні правил: те, що було дозволено вчора сьогодні може бути обмежене, а завтра - скасоване. Це порушує принцип правової стабільності і може призводити до зловживань", - казав він.
Щодо впливу законопроєкту на українських біженців, які виїхали за кордон з окупованих територій, Муренко зазначив, що "цей аспект є одним із найделікатніших, оскільки торкається долі мільйонів українців, які покинули домівки через окупацію та бойові дії".
"Законопроєкт переважно спрямований на військовозобов’язаних, які виїжджають легально з обмеженим терміном, тому прямий вплив на біженців (які часто виїжджають без "терміну повернення", шукаючи захисту) може бути мінімальним. Якщо ж біженець виїхав нелегально (поза пунктами пропуску чи окуповані території), він уже підпадає під статтю ККУ, і новий законопроєкт лише посилює покарання, тому що наразі незаконний перетин кордону – адміністративне порушення", - сказав він.
У той же час, за словами Муренка, "ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за діяння, яке на момент вчинення не було злочином".
"Таким чином, біженців, які вже виїхали нелегально до набрання чинності законом (якщо він буде прийнятий), неможливо притягнути до нової кримінальної відповідальності. Однак, якщо такі особи повернуться в Україну після прийняття закону, їхні попередні дії не можуть ставати підставою для кримінального переслідування. У практиці це може створити виклики для судів, де доведення часу незаконного перетину кордону стане ключовим", - сказав він, зазначивши, що "для тих, хто виїхав легально як біженець перевищення "строку" не застосовується, бо їхній виїзд не обмежений мобілізаційними правилами - це гуманітарний канал".
"Законопроєкт ризикує створити "сіру зону" для біженців-чоловіків з окупованих регіонів, як-от Херсонщини чи Донеччини, де виїзд часто був вимушеним і без документів. Якщо законопроєкт застосовуватиметься до біженців з окупованих територій, це може суперечити нормам, бо кара за неповернення опосередковано примушує до репатріації в небезпечні зони, порушуючи гуманітарне право (Женевські конвенції)", - прогнозує Муренко.
Як повідомлялося, Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконний перетин державного кордону.
Зазначається, що, якщо у 2021 році прикордонниками зафіксовано трохи більше 3 тис. незаконних перетинань державного кордону України, то у 2022 році таких правопорушень стало більше, ніж удвічі, у 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році їх понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб, що на 10% більше ніж за аналогічний період минулого року (4 539 осіб).
Законопроєкт пропонує запровадити покарання у вигляді штрафу від 119 тис. до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до трьох років. Для призовників, військовозобов’язаних чи резервістів, які перевищили дозволений термін перебування за кордоном у період воєнного стану, передбачено штраф від 34 тис. до 51 тис. грн або ув’язнення на строк від трьох до п’яти років.
Штраф від 17 тис. до 85 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років передбачене також за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури.
Водночас законопроєкт містить положення про звільнення від відповідальності для громадян, які у визначений строк повернуться на Батьківщину та добровільно звернуться до правоохоронних органів із заявою про вчинене ними кримінальне правопорушення.
МВС України в телеграм-каналі в п'ятницю зазначає, що проєкт закону був підготовлений міністерством.
"Сьогодні, на жаль, ми бачимо масові спроби ухилитися від мобілізації через незаконний виїзд за кордон. Як показує практика, адміністративні штрафи не стримують порушників", - йдеться в повідомленні.
В МВС пояснили, що проєктом пропонується передача розгляду адміністративних справ про незаконний перетин кордону прикордонникам, бо це швидше і ефективніше.
Як уточнили агентству "Інтерфакс-Україна" в МВС, наразі розгляд справ даної категорії здійснюється судами, рішення часто затягуються.