Маніфест 42 закликав Раду підтримати зміни до КПК щодо зменшення тиску на бізнес

Громадський рух "Маніфест 42" закликав Верховну Раду підтримати законопроєкт №12439 щодо змін до Кримінального процесуального кодексу, спрямованих на зменшення тиску на бізнес.
"Ці зміни були ініційовані "Маніфестом 42" у 2023 році в період найбільш резонансних, відверто корупційних хвиль обшуків і арештів на підприємців з боку тилових силовиків. З тих пір для зняття суспільної напруги президент Володимир Зеленський двічі оголошував мораторій на перевірки та обшуки бізнесу. Але настав час змінити правила гри не "понятійно", а законодавчо", – йдеться в опублікованій у вівторок заяві руху.
Законопроєкт передбачає конкретизацію повноважень слідчих щодо порушення кримінальних проваджень проти підприємців, покладання персональної відповідальності за обґрунтованість підозр на керівників прокуратури, розширення повноважень адвокатів під час обшуків. Також пропонується обмежити арешт майна та коштів строком у чотири місяці – за відсутності доказів майно має бути повернено.
В "Маніфесті 42" наголосили, що під час опрацювання законопроєкту бізнесу довелося піти на низку поступок, щоб документ дійшов до розгляду парламентом, і висловили сподівання на його підтримку народними депутатами.
Водночас у Центрі протидії корупції (ЦПК) застерігають, що окремі положення законопроєкту можуть створити ризики для розслідування економічних злочинів та топкорупції.
Зокрема, в організації звертають увагу на можливість уникнення відповідальності через отримання роз’яснень від регуляторних органів, що може легалізувати окремі зловживання.
Вони також вказують на те, що запровадження умови про "достатні дані" для початку розслідування фактично дозволяє правоохоронцям самостійно визначати момент внесення справ до ЄРДР, а погодження початку розслідувань у справах про розтрату майна з боку генпрокурора або керівників прокуратур обмежить ефективність роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Крім того, у ЦПК вважають, що автоматичне зняття арештів з коштів підприємств через чотири місяці може ускладнити боротьбу з топкорупцією, а процесуальні вимоги щодо фіксації доказів створюють ризик їх подальшого визнання недопустимими в судах.