Президент ветував закон про штрафи для міністрів та військового керівництва за ігнорування викликів до парламенту

Президент України Володимир Зеленський ветував закон, за яким пропонували штрафувати міністрів та військове керівництво за ігнорування викликів ВР. Це випливає з картки законопроєкту 11387 від 28 червня 2025р. на сайті Верховної Ради.

Зеленський наклав вето на закон, який передбачав штрафи для міністрів, військового командування та керівників правоохоронних органів у разі їхньої неявки до Верховної Ради без поважних причин. У законопроекті також ішлося про відповідальність прем’єр-міністра та директора НАБУ у разі неявки на виклик народних депутатів. Глава держави пояснив своє рішення тим, що уряд має залишатися незалежним від політичних коливань у парламенті.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла закон, за яким міністрів, керівників правоохоронних органів та інших посадовців, які не з’являються на виклик парламенту, зможуть примусово доставляти на засідання тимчасових слідчих комісій Верховної Ради та штрафувати за неявку на пленарне засідання (законопроект 11387).

По-перше, законодавців запропонували карати штрафами від 5950 грн до 8500 грн за порушення строків надання відповіді на звернення комітету Верховної Ради, тимчасової слідчої комісії Верховної Ради чи тимчасової спеціальної комісії ВР, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення.

По-друге, законодавці пропонували передбачити, що неявка особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради згідно з процедурним рішенням, прийнятим відповідно до ч. 3 статті 6 Регламенту Верховної Ради – тягне штраф від 13600 до 17000 грн.

Зеленський зазначив у своїх пропозиціях, що цим новим законом передбачається запровадити адміністративну відповідальність будь-якої посадової чи службової особи (крім президента та суддів), у тому числі прем’єр-міністра, Головнокомандувача Збройних Сил, іншого військового керівництва, директора НАБУ, керівників інших органів правопорядку за неявку без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради.

"Водночас невиконання вимоги (процедурного рішення парламенту) шляхом неприбуття особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради за своєю природою не є адміністративним порушенням, а запропонований механізм реалізації парламентського контролю не враховує конституційних приписів щодо випадків і умов настання конституційно-правової відповідальності", — йдеться у вето.

Крім того, на думку президента, складення адміністративних протоколів працівниками Апарату Верховної Ради щодо представників інших органів державної влади в контексті їх відповідальності не забезпечує необхідного балансу взаємостримувань і противаг, який лежить в основі конституційного принципу розподілу влади.

"Фактично законом посадова особа (державний службовець) відповідного відділу контролю Апарату ВР наділяється дискреційними повноваженнями і на власний розсуд визначає поважність неповажність причин відсутності посадової чи службової особи, у тому числі військовослужбовця, політичної особи. У зв’язку з цим також зауважу, що передбачений Конституцією України парламентський контроль за діяльністю Уряду України, серед іншого, полягає у звітуванні, направленні депутатських запитів, прийнятті резолюції недовіри, здійсненні контролю у рамках діяльності Уповноваженого ВР з прав людини, Рахункової палати… Слід констатувати, що запропоновані Законом новели не враховують, зокрема політико-правову природу відповідальності уряду України перед парламентом, а також обмеженість форм парламентського контролю конституційними нормами, зокрема статтями 85, 87, 113, 115 Конституції України. У теорії права інститут політичної відповідальності розглядається як елемент механізму взаємовідносин між законодавчою та виконавчою гілками влади у визначенні і здійсненні основних напрямів політики та засобом відповідальності виконавчої влади перед законодавчою за неуспіх урядової політики", — йдеться у вето.