В Єврокомісії пояснили суть репараційної позики, її ризики, необхідність гарантій та можливий термін надання
Європейська Рада після першого обговорення в Копенгагені на неформальному засіданні 1 жовтня можливості надання Україні репараційної позики за рахунок іммобілізованих російських активів продовжить дискусію на цю тему 23-24 жовтня на офіційному засіданні Ради, після чого будуть внесені офіційні пропозиції.
Як повідомили журналістам на технічному брифінгу в Єврокомісії, наразі реалістичним терміном для завершення всіх процедур з подальшою імплементацією є початок другого кварталу наступного року.
Зазначалося, що Україні для протистояння російській агресії, за попередніми даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), потрібно ще близько $60 млрд, або EUR52 млрд бюджетної підтримки на період 2026-2027 років, і це без урахування значних потреб у військовій допомозі. Відсутність такої підтримки, найімовірніше, призведе до колапсу України, що, своєю чергою, нестиме серйозні ризики для безпеки Європи. Окрім того в ЄС більше не розраховують на те, що США надаватимуть значні суми на допомогу Україні.
В такій ситуації Єврокомісія знову розглянула можливість фінансування України з використанням заморожених російських активів, повністю поважаючи суверенний імунітет і не порушуючи міжнародне право, на додаток до запущеного торік механізму ERA Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), за яким Україна отримає $50 млрд за рахунок доходів на ці російські активи. На переконання Єврокомісії, цей спосіб – без конфіскації самих активів – знайдено.
В Єврокомісії нагадали, що, згідно з рішенням Європейської Ради від 17 жовтня 2024 року, активи Росії повинні залишатися заблокованими, доки РФ не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує нанесені збитки. Основний обсяг заморожених російських активів на початку війни припадав на активи Центрального банку РФ на рахунках європейського депозитарію Euroсlear у Бельгії, переважно у вигляді облігацій. З часом ці облігації були погашені, і сьогодні готівка на рахунку Euroсlear в ЄЦБ становить близько EUR175 млрд, а через кілька років, коли настане термін погашення решти облігацій, ця сума зросте до EUR185 млрд.
Суть пропозиції Єврокомісії щодо репараційного кредиту полягає в тому, щоб EuroClear інвестував цю готівку у цільовий спеціальний борговий інструмент або борговий контракт Європейського Союзу. ЄС використовуватиме ці гроші, щоб надати Україні кредит з обмеженим регресом, що означає, що Україна повинна буде повернути його лише після того, як Росія сплатить воєнні репарації. Тобто ЄС позичає не у Росії, а у Euroclear.
Водночас, на відміну від механізму ERA, для реалізації цього механізму потрібні додаткові гарантії держав-членів на загальну суму такого репараційного кредиту, щоб надати додатковий захист Euroсlear. Гарантії потрібно буде надавати на двосторонній основі: це вимагає рішення кожної держави-члена, яка бере участь. В ЄК сподіваються, що всі, або майже всі держави-члени візьмуть у цьому участь, в такому разі відсутність гарантії від однієї країни не буде економічною проблемою.
В ЄК вважають ризики за цими гарантіями фактично обмеженими, бо доки держави-члени будуть виконувати рішення Європейської Ради і не скасують санкції на російські активи, доки Росія не сплатить завдані нею збитки, цей ризик не матеріалізується. Отже, якщо Росія виплатить Україні репарації, Україна використає їх, щоб відшкодувати позику ЄС, а ЄС поверне гроші Euroсlear.
Додатково ЄК вважає важливим змінити режим санкцій таким чином, щоб мінімізувати ризик випадкового вивільнення активів. На сьогодні санкції необхідно поновлювати кожні шість місяців, тому і іммобілізацію активів потрібно поновлювати кожні шість місяців одноголосно. Необхідно змінити режим санкцій таким чином, щоб забезпечити більш передбачувану та надійну іммобілізацію цих активів, зберігаючи при цьому можливість їх скасування в разі, якщо для цього складуться необхідні умови. В ЄК зазначають, що в Договорі про ЄС, в так званій статті 31.2, є положення, які дозволяють у крайніх випадках приймати імплементаційні акти за допомогою кваліфікованої більшості, і обставини, які склалися, цього вимагають. Тож є впевненість в тому, що це спрацює.
Щодо використання позики Україною, то окрім бюджетної підтримки, на що традиційно йшло європейське фінансування, розглядається також підтримка розвитку оборонно-технологічної та промислової бази України як частини європейської оборонної бази, зокрема шляхом закупівлі оборонних матеріалів. Конструкція полягає в тому, що ЄС надаватиме підтримку галузі, зокрема шляхом укладання контрактів на закупівлю зброї. Як саме буде проведено розподіл між двома напрямками, ще не вирішено.
Наразі йдеться загалом про EUR140 млрд, але необхідно також потрібно обговорити умови надання позик та механізм контролю.