Глава Мінекономіки поставив завдання вирішити проблему з дефіцитом сировини для деревообробки
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев наприкінці минулого тижня провів велику нараду щодо розвитку лісової та деревообробної галузей та поставив завдання збільшити обсяги заготівлі лісу із виконанням ключових екологічних зобов’язань.
"Проблема, яку маємо вирішити – дефіцит сировини для українських деревообробних підприємств. Основна причина – в надмірній зарегульованості", – цитуються його слова в релізі на сайті ДП "Ліси України".
"Це і застарілі санітарні правила, і фактори повʼязані з неефективністю серії екологічних процедур, і часто невиправдані обмеження на господарську діяльність у лісах. Ліс – це стратегічний ресурс. І це той ресурс, який може регулярно оновлюватися. Він має генерувати додану вартість і грати свою важливу роль у економічному розвитку країни", – додав міністр.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль повідомив в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна", що у 2022 році заготівля лісу в країні склала 15,9 млн куб. м, у 2023 році – 15,7 млн куб. м, у 2024 році – 14,9 млн куб. м, а цього року прогнозується в коридорі 14-15 млн куб. м, тоді як річний приріст складає близько 35 млн куб. м.
"На жаль, зменшився обсяг ресурсу, який може використовувати деревообробна галузь… Через бойові дії близько 20% лісових ресурсів недоступні для користування: 1 млн га перебуває в окупації, 0,5 млн га – заміновані, 100 тис. гектарів – це постійна зона бойових дій, і ще приблизно стільки ж становлять території дислокації Збройних сил України, де господарська діяльність також не ведеться", – пояснив голова агентства.
Він нагадав, що до війни за часів Незалежності був один піковий рік, коли заготівля сягнула 20 млн куб. м, але у середньому медіана довоєнна складала ближче до 17-18 млн куб. м. Смаль уточнив, що в цю цифру входила також власна переробка лісгоспами, яка складала близько 2,5 млн куб. м по року та від якою відмовилися як від нерентабельної та неефективної під час реформи лісової галузі та створення ДП "Ліси України", щоб переробкою займався бізнес.
Тож, за словами голови Держлісагентства, критичного падіння обсягів лісозаготівлі не сталося навіть за умов війни, але збільшився попит, бо під час дії мораторію на вивезення кругляка з України зросла база підприємств, які розширили свої виробничі потужності.
"І вони тепер готові до більших об’ємів в умовах скорочення ресурсу", – описав своє бачення ситуації Смаль.
В той же час він наголосив, що існують відразу кілька шляхів, які дозволять збільшити обсяги лісозаготівлі.
Для порівняння голова Держлісагентства також навів Польщу та Німеччину, де площа лісів співставна з площею лісів в Україні, але у Польщі річний приріст складає 40 млн куб. м, з яких вони заготовляють 37-38 млн куб. м, тоді як у Німеччини приріст майже 100 млн куб. м і майже така саме заготівля.
За його словами, перехід з 2027 року на нові методи господарювання, наближені до природних, на рубки переформування замість суцільних рубок дозволить підняти середній приріст на гектар втричі – до 12 куб. м на рік.
Другим фактором Смаль назвав радикальну різницю у заповідності в Україні та в Європі, де природно-заповідний фонд у своїй переважній масі є гнучким, що досягається за допомогою так званих мультифункціональних лісів.
"У нас вимоги набагато більш жорсткі, і в результаті 17% лісів належать до природно-заповідного фонду, а 50% мають ті чи інші природоохоронні зобов’язання. Ніде в Європі таких показників немає. Там частка таких лісів всього приблизно 3%. В тих самих Австрії і Німеччині", – пояснив голова агентства.
Смаль назвав ще одним варіантом виходу із ситуації для збільшення заготівлі зменшення зарегульованості ОВД – оцінки впливу на довкілля.
"Іноді в Україні вона просто абсурдна: висновок з оцінки впливу на довкілля нам доводиться отримувати навіть в тих випадках, коли стався якийсь природний катаклізм – пожежа, вітролом, бурелом, всихання, поширення шкідника – і мова йде про площу більше одного гектара", – пояснив спеціаліст.
На його думку, за логікою, яка є сьогодні у питання оцінки впливу на довкілля, отримувати її мали б і аграрії перед тим, як, наприклад, зібрати врожай пшениці, що є нонсенсом.
Глава Держлісагентства уточнив, що вартість одного ОВД у середньому 0,5 млн грн і процес займає до 9-12 місяців.
"Тож ми готові зараз йти на дещо більше регулювання, ніж в Європі, аби тільки нормалізувати цю сферу. У законопроєкті "Про ринок деревини" (доопрацьований проєкт №13227-д – ІФ-У) ця норма зараз відображена", – зазначив Смаль.
Ще одним зі сценаріїв збільшення заготівлі він назвав зміну нормативної бази та зміна віку стиглості насаджень в бік більшої гнучкості.
"З 80-х років не переглядався вік стиглості. З того часу багато чого змінилося: кліматичні умови, методи господарювання. На практиці це призводить до того, що деякі з видів деревини, по яких вік стиглості передбачає 80 років, в 60 починають втрачати свій товарний вид", – пояснив голова агентства.
Він додав, що у нормальних умовах у країні має бути 25% молодняка, 25% середнього віку насаджень, 25% - пристигаючих і 25% стиглих, тоді як в Україні з різних причин (Друга світова, радянські методи господарювання, нинішня війна) є перекос у середньовікових насадженнях – таких 48%, тоді як стиглих і перестиглих всього 18%, тож через 10-15 років країна опиниться в ситуації, коли половину лісів потрібно буде зібрати.
"Звичайно ще одна можливість збільшення заготівлі – це завершення війни та мир, коли ми отримуємо доступ до територій, які зараз нам недоступні. Можливо також на час відновлення після війни можна подумати про більш раціональне регулювання природно-заповідного фонду, про жорсткість якого порівняно із європейськими нормами я вже казав", – сказав на завершення Смаль.
Голова Держлісагентства також нагадав, що з 10,4 млн га Державного лісового фонду 7% – це не надані у користування ліси, а також є ще 2 млн га самозалісених територій. За його словами, наразі ДП "Ліси України", лісові угіддя яких складають 5,9 млн га, заготовляють біля 12 млн куб. м лісу щорічно.
"Разом із Мінекономікими напрацьовуємо спільні заходи для того, щоб у 2026 році збільшити обсяг заготівлі", – підсумував голова Держлісагентства.