Україна та Франція скоординували позиції перед засіданням Євроради наступного тижня
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква провів зустріч із генеральною секретаркою Міністерства закордонних справ Франції Анн-Марі Декот, щоб скоординувати позиції перед засіданням Європейської ради 23 жовтня.
Як повідомляється на сайті президента України в середу, зустріч відбулася у продовження нещодавньої телефонної розмови президента України Володимира Зеленського та президента Франції Емманюеля Макрона.
За словами Жовкви, Україна розраховує, що на засіданні Європейської ради будуть ухвалені важливі рішення на підтримку нашої країни, передусім, запроваджений новий фінансовий інструмент, який дасть змогу спрямовувати заморожені російські активи на захист і відновлення України. "Очікуємо, що необхідні політичні та юридичні рішення будуть ухвалені й реалізовані без зволікань. Адже Росія вкотре не демонструє готовості до миру, а, навпаки, посилює свій терор, зокрема проти нашої енергетичної інфраструктури напередодні зими", – сказав він.
Також сторони обговорили санкційну політику Євросоюзу. Україна розраховує, що 19-й пакет санкцій буде ухвалений найближчим часом і охоплюватиме обмеження проти тіньового флоту, військово-промислового та фінансового секторів РФ, міститиме персональні санкції щодо тих, хто причетний до викрадення українських дітей і поширення кремлівської пропаганди.
Окрема увага – прогресу України на шляху до членства у Європейському союзі. Жовква наголосив, що Україна успішно завершила етап скринінгу законодавства, повністю готова до відкриття першого кластера та цього ж року буде готова з рештою кластерів.
Декот запевнила в подальшій підтримці України на шляху до членства у Євросоюзі та в зусиллях для досягнення реального миру. Вона також зазначила, що Франція зацікавлена поглиблювати співпрацю з Україною, зокрема у сфері культури.
Крім того, ішлося про пріоритети головування Франції наступного року в "великій сімці" (G7) щодо підтримки України.
Як повідомлялося, саміт Європейської Ради відбудеться 23-24 жовтня у Брюсселі. Згідно порядку денного засідання 23 жовтня, лідери Європейського союзу обговорять посилення підтримки України, у тому числі, за рахунок іммобілізованих російських активів, до лідерів звернеться президент України Володимир Зеленський.
Другим питання порядку денного голова Євроради Антоніу Кошта назвав оборону. Він вказав, що гібридні атаки та спостереження безпілотників поблизу критичних інфраструктур, а також ворожі вторгнення в повітряний простір держав-членів є "ще однією демонстрацією терміновості прискорення роботи з досягнення спільної європейської оборонної готовності до 2030 року".
Іншими питаннями порядку денного засідання зазначені конкурентоспроможність та цифровий та зелений перехід, ситуація на Близькому Сході та мир у Газі.
Як відомо, рішенням Європейської ради від 17 жовтня 2024 року активи РФ, переважна більшість яких зберігається в Бельгії в Euroсlear (Euroсlear - міжнародний центральний депозитарій цінних паперів, який займається зберіганням та обслуговуванням цінних паперів - ІФ-У), повинні залишатися заблокованими доти, доки Росія не припинить війну проти України та не компенсує завдані збитки. Станом на сьогодні Euroсlear, погашаючи облігації ЦРБ, накопичила готівки на суму приблизно 175 млрд євро. На цю суму існує претензія РФ. В Єврокомісії розглядають саме претензію Москви як актив РФ, а 175 млрд євро готівки - як активи Euroсlear.
Пропозиція Єврокомісії полягає в тому, щоб позичити під гарантії держав-членів саме активи Euroсlear і надати Україні репараційний кредит, які вона поверне лише після того, як Росія сплатить воєнні репарації. Після цього Euroсlear поверне борг РФ. В ЄК вважають ризики за цими гарантіями обмеженими, аргументуючи тим, що тільки держави-члени можуть вирішувати питання продовжувати чи ні санкції для російських активів, які будуть залишатися іммобілізованими доки РФ не сплатить Україні репарації. Станом на сьогодні цей режим продовжують кожні шість місяців, саме тому в ЄК поставили питання змінити цей режим, продовживши його на більш тривалий проміжок часу, щоб забезпечити передбачуваність та надійність виконання рішення Європейської ради від 17 жовтня 2014 року.