Уряд спростив процедури для здійснення швидких ремонтів критичної інфраструктури
Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив низку рішень, які зроблять захист та відновлення критичних об’єктів ефективнішим. Вони надають відповідним відомствам і службам можливості швидко спрямовувати кошти і відновлювати пошкодження, повідомляє "Урядовий портал".
"Уряд посилює захист критичної інфраструктури. Маємо діяти швидко, щоб люди завжди мали світло, тепло й воду, навіть попри ворожі обстріли", – наголосила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко
Зокрема, уряд ухвалив рішення про створення Координаційного центру інженерного захисту.
"Він об’єднає представників Уряду, обласної та місцевої влади, операторів інфраструктури. Центр визначатиме пріоритети з фінансування та відновлення об’єктів, координуватиме дії й контролюватиме виконання робіт. Його роботу куруватимуть Віце-премʼєр-міністр Олексій Кулеба та Агентство відновлення", – повідомила Свириденко.
Крім того, було оновлено перелік видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі. Тепер Казначейство зможе швидше виділяти кошти з держбюджету на будівництво, ремонт і захист енергетичних об’єктів, щоб вони працювали навіть під час атак.
Також було прийняте рішення про прискорення будівництва інженерного захисту навколо об’єктів енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення.
"Контроль за якістю і безпекою робіт зберігається, але процедурна частина – від погодження до укладення договорів – стане на місяці коротшою. Це дасть змогу оперативно розпочинати будівництво та ремонти, забезпечувати безперебійну роботу енергетичної інфраструктури й швидше відновлювати пошкоджене", – зазначила прем’єр-міністр.
Кабінет міністрів також прийняв рішення спрямувати додаткові кошти з резервного фонду на захист і відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та Укрзалізниці. Кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту. Це дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
"Мета цих рішень – зробити нас стійкими і покращити процес кризового реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни", – резюмувала Свириденко.