Україні потрібна глобальна індустріальна політика аби рухатися вперед - топменеджер "Метінвесту"
Україні потрібна глобальна індустріальна політика на рівні законодавства, яка сприяла б розвитку промисловості, подібно до практики США та Німеччини, заявив керівник офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у Києві.
"Якщо ми хочемо рухатися вперед, Україні потрібна глобальна індустріальна політика на рівні законодавства, яка сприяла б розвитку промисловості, подібно до практики США та Німеччини. Така політика передбачає великі проєкти, що залучають суміжні галузі та дають змогу ефективно використовувати конкурентні переваги країни", - сказав топменеджер у рамках панелі Make Ukraine Industrial Again.
За його словами, великий бізнес та кадри - ключ до відродження промисловості України. Під час інтеграції в Європу українському бізнесу доведеться самостійно виборювати своє місце, адже конкурентів там не чекають. Для успіху потрібна підтримка стратегічних галузей промисловості з боку влади та готовність бізнесу до партнерства з державою.
"Наприклад, у металургії коефіцієнт зайнятості становить 1:8 - один із найвищих серед усіх галузей. Одне робоче місце у сталевій промисловості створює роботу ще для восьми фахівців у суміжних секторах", - сказав він.
Підприємства "Метінвесту" продовжують працювати в умовах обстрілів та знеструмлень, тому пріоритет компанії - не розвиток та інвестиції, а виживання.
"Зі 110 тисяч працівників у нас залишилося 50 тисяч. Ми втратили половину бізнесу, а іншу половину продовжують руйнувати. Проте навіть сьогодні ми є експортером №1 в Україні. Це означає, що економіка скоротилася вдвічі. І не варто вірити цифрам, які малюють картину "все добре" - час виходити з цієї теплої ванни", - зауважив Водовіз.
І відзначив, що й в Європі, й в Україні економіку рухають уперед великі корпорації, що здатні реалізовувати масштабні проєкти. Коли йдеться про відродження індустрії, варто перестати оперувати цифрами $100-300 млн. Адже проєкти такої вартості не здатні створити потужну промисловість, не стануть рушіями економіки й не забезпечать бажане зростання ВВП.
Лише у "Метінвесті" кредитний портфель становить $2,5 млрд. А, наприклад, розробка кар’єру рідкісноземельних мінералів потребує $1,5 млрд початкових інвестицій тільки на зняття 50-метрового шару ґрунту.
Ще одним чинником індустріального відродження є підвищення привабливості промисловості для молоді.
"Наше опитування показує, що люди до 25 років часто навіть не знають, що таке промисловість. Вони швидше оберуть ІТ - адже там простіше й висока зарплата, тоді як робота на заводі асоціюється з чимось немодним. Потрібно зробити промисловість привабливою для молоді", - додав Водовіз.
Одна з проблем, що заважає розвиватися індустрії - доступ до фінансування.
"Є програма Ukraine Facility на $8 млрд. Близько 160 компаній, серед яких і наша, подали свої проєкти, але доступ до цих коштів заблокований. Хотілося б, щоб уряд звернув на це увагу", - пояснив він.
Ще одна проблема - зовнішнє кредитування. Нацбанк провів велику роботу, значно лібералізувавши умови та надавши бізнесу можливість виплачувати відсотки за облігаціями. Водночас виплата основної суми за облігаціями наразі неможлива, й у 2026 році компанії можуть опинитися на межі дефолту.
"Що буде, коли великі компанії з міжнародними запозиченнями в тих самих банках, де кредитується країна, зазнають дефолту? Маємо знайти рішення, яке дасть бізнесу змогу навіть у воєнний час розвиватися та отримувати доступ до кредитних ресурсів", - сказав керівник офісу гендиректора.
Найбільшим викликом для промисловості залишається брак кадрів. Через мобілізацію та масовий виїзд молодих спеціалістів за кордон компанія не може запустити Інгулецький ГЗК із 7 тисячами робочих місць.
"Через дозвіл уряду виїздити чоловікам від 18 до 22 років у нас звільняється по 160 людей на день. Це майбутні інженери та менеджери, які мали б розвивати бізнес в Україні. Це дуже сильний удар по промисловості", - зауважив він.
Керівник офісу гендиректора "Метінвесту" вважає, що уряд має вжити заходів, щоб утримати людей в країні навіть попри війну. Зараз підхід до бронювання працівників неоднозначний: деяким підприємствам дозволено 100% бронювання, іншим - ні. Тож державі варто визначити, які підприємства справді є критично важливими, зважаючи на обсяг сплачених податків, адже без працівників вони не зможуть розвивати виробництво.
Водовіз додав, що кадрове питання залишиться серйозним викликом для бізнесу й після закінчення війни, адже велика кількість людей виїхали з країни.
"Навіть за наявності фінансування великі проєкти на тисячі працівників не зможуть стартувати без людей. Потрібна державна програма повернення українців", - сказав він.
Інша проблема промисловців - непередбачуваність тарифної політики.
"У нас немає арбітра, який міг би розсудити бізнес і державні монополії - "Укренерго" та "Укрзалізницю". Уряд займає пасивну позицію - самі розбирайтеся. Так інвестори до країни не прийдуть: вони хочуть передбачуваності", - констатував топменеджер.
"Метінвест" є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні - в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група "СКМ" (71,24%) і "Смарт-холдинг" (23,76%). ТОВ "Метінвест Холдинг" - керуюча компанія групи "Метінвест".