Низка ГО та фундацій виступили проти прийняття законопроєкту ДЕСС, який послабить позиції української - заява
Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження відомствам законопроєкт, який вносить небезпечні зміни у закони про державну мову та "Про національні меншини (спільноти) України" та сприятиме наступу російської мови на українську, а також сепаратизму в певних регіонах, йдеться в заяві низки громадських організацій, яку опублікував у Facebook народний депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність").
"Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української – мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях та конференціях. Причому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську", - йдеться в тексті заяви.
Запропоновані зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України" названі не менш небезпечні. "Наприклад, робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах влади… Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проєкт пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників меншин. Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни", - наголошується в заяві.
При цьому зазначається, що це – далеко не повний перелік запропонованих небезпечних новацій, а сам законопроєкт "можна ставити врівень з сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка або русифікаторськими проєктами, які вносить прямо з СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич".
Автори заяви закликають не вносити і не ухвалювати жодних законопроєктів, що піддають ревізії в бік послаблення позицій української мови закони про державну мову, освіту та національні меншини, а також врахувати застереження Уповноваженого з захисту державної мови та інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність запропонованого ДЕСС законопроєкту.
Вони також закликають припинити практику закулісного погодження українськими урядовцями законопроєктів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами, а також виконати припис Конституційного суду і невідкладно ухвалити урядовий законопроєкт №14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в цілому в редакції профільного комітету парламенту, який дозволить вивести з-під дії Хартії в Україні російську мову, але поширить її дію на їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребують захисту.
Крім того, у заяві міститься заклик ухвалити законопроєкт №13072 "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі", який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин і забезпечити виконання в повному обсязі Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
Також автори документу закликають прискорити прийняння законодавства, спрямованого на посилення захисту державної мови, протидію русифікації і підтримку створення та поширення українського культурного продукту.
"Останні дії представників влади, спрямовані на підрив державної мовної політики, є прямою загрозою національній безпеці і єдності України… Оприлюднені дані про зростання рівня русифікації київських школярів, зростання споживання українцями російської музики та відеоконтенту – прямі наслідки цих системних дій ворога. Натомість українська влада, за незначними винятками, відзначається в мовній політиці бездіяльністю, що нерідко межує з саботажем… Те, що відбувається останніми днями – вже не просто бездіяльність, а, по суті, приєднання української влади до російського наступу на українську мову", - йдеться в заяві.
Документ підписали 28 громадських організацій, спілок, ініціатив, рухів та фундацій, зокрема, ГО "Українська гуманітарна платформа", "Сильні громади", "Рух переселенців України", Українська народна рада Донеччини та Луганщини, "Одеса україномовна", "Мова. Харків", Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український дім", Освітня платформа "Є-мова" та інші.
Як повідомлялося, 5 жовтня віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка повідомив про розмову з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто, під час якої обговорив з ним питання євроінтеграції України, освіти та енергетики, і назвав її плідною та конструктивною, а також передав угорській стороні проєкт закону щодо освітнього законодавства, який враховує 5 із 11 висунутих Угорщиною вимог. "Якщо їх влаштує, то будемо навіть подавати його в Раду. Очікуємо фідбеку найближчими днями", - сказав він журналістам.
На уточнююче запитання, чи можливі майбутні зміни, які пропонуються в переданому Україною законопроєкті, стосуватимуться лише угорської нацменшини, Качка наголосив, що ці зміни будуть доречними для всіх нацменшин.
В’ятрович розкритикував передачу на узгодження тексту законодавчих змін про мову освіти угорській стороні та заявив, що "уряд таємно узгоджує текст українського закону з державою, яка під приводом буцімто захисту прав угорської меншини (які в Україні чудово захищені) висуває вимоги про звуження сфери застосування української мови". За його словами, "цей текст не проходив жодного громадського обговорення, його ніхто не бачив в очі в парламенті, але його вже погоджують з людьми, які отримують ордени від Путіна".
Депутат зазначив, що з порядку денного пленарних засідань Верховної Ради викинуто урядовий законопроєкт про правильний переклад Європейської Хартії мов, "який ніяк не зачіпає інтереси угорської меншини, але виконує рішення Конституційного суду і вилучає російську мову з переліку захищених Хартією мов". "Паралельно уряд готує проєкт про ревізію багатьох норм мовного законодавства, спрямований на створення мовних гетто і звуження сфери застосування державної мови", - повідомив В’ятрович.
Він наголосив, що мова не може бути розмінною монетою, а її захист є питанням національної безпеки, особливо в умовах війни за ідентичність.
На початку липня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Угорщина не намагається вирішити проблеми, а використовує тему нацменшин для політичних маніпуляцій. Лубінець також зазначив, що Україна показувала кращі практики захисту прав нацменшин. Зокрема, за його словами, українських шкіл з румунською мовою більше, ніж румунських шкіл з українською. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не бачить жодних підстав для того, щоб надавати привілеї угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу.
