Чернишов про запобіжний захід: Таке рішення для мене виглядає шокуючим і абсурдним
Колишній віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов, підозрюваний у незаконному збагаченні, вважає, що докази в підозрі недостатні для такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.
"Таке рішення для мене виглядає шокуючим. Я вважаю його достатньо абсурдним. Хочу підкреслити, що на нашу думку, підозра є необгрунтованою, доказів недостатньо для того, щоб запроваджувати такі суворі заходи, тим більше, що я не переховуюся, знаходжуся постійно в Україні, прибуваю за першим викликом до ВАКС, НАБУ, САП", - сказав Чернишов на засіданні Вищого антикорупційного суда (ВАКС) після обрання йому запобіжного заходу у вівторок.
Він також заявив, що у такому рішенні вбачає ознаки тиску на нього, і зацікавлений в якнайшвидшому розгляді справи.
На запитання, чи має Чернишов намір вносити заставу, він заявив, що особисто цього зробити не може, бо його рахунки арештовані.
"Будемо, напевно, щось думати в цьому напрямі", - додав колишній віцепрем'єр.
У вівторок ВАКС обрав Чернишову, підозрюваному у незаконному збагаченні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 16 січня 2026 року з альтернативою застави в 51,6 млн грн.
У разі внесення застави, на Чернишова буде покладено такі обов'язки: прибувати до правоохоронців і суду за першою вимогою; не відлучатися з Київської області без дозволу детективів, прокурорів і суду; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з Тимуром Міндічем, Олександром Цукерманом та іншими фігурантами даного розслідування; здати на зберігання всі закордонні і внутрішні паспорти; носити електронний браслет. Ці зобов'язання діятимуть два місяці з часу виходу з-під варти у разі внесення застави.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 14 листопада вручили колишньому віцепрем’єр-міністру Чернишову клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За даними слідства, експосадовець був серед відвідувачів так званої "пральні" - місця, де здійснювалася легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом. Зокрема, цей об’єкт перебував під контролем керівника злочинної організації, викритої НАБУ та САП напередодні. Детективи задокументували передачу підозрюваному та його довіреній особі понад 1,2 млн доларів та майже 100 тис. євро готівкою. Діяння кваліфіковане за ст. 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексі України.
Як повідомлялося, 10 листопада НАБУ та САП повідомили про масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики, яка отримала назву "Мідас". Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації, учасники якої вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом". "Енергоатом" підтвердив проведення слідчих дій у компанії 10 листопада.
Серед встановлених НАБУ учасників схеми "Мідас" є член Національного енергорегулятора (НКРЕКП) Сергій Пушкар, бізнесмен Тимур Міндіч, ексвиконавчий директор з фізичного захисту та безпеки "Енергоатома" Дмитро Басов та ексрадник міністра енергетики, а раніше заступник голови ФДМУ Ігор Миронюк.
Основним напрямом діяльності злочинної організації, за версією НАБУ/САП, було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатома" у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам "Енергоатома" нав’язувались умови сплати "відкату" за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Використовуючи службові зв’язки у міністерстві та державній компанії зокрема, колишній заступник голови ФДМУ, який у подальшому став радником міністра енергетики, а також колишній правоохоронець, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки "Енергоатома, забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.
Підозри вже оголошено восьми особам, включаючи ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова, а Міндіч залишив Україну 10 листопада за кілька годин до обшуків.