Кабмін схвалив концепцію розвитку кадрового потенціалу наукової сфери "Національна система дослідників України"
Кабінет міністрів схвалив концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності "Національна система дослідників України".
"Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників, зокрема молодих учених", - йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки.
Зазначається, що упродовж останніх років українська наука зіткнулася з істотними кадровими втратами, зокрема, у 2022 році кількість працівників, залучених до виконання наукових досліджень і розробок, скоротилася на 22% - до 53,2 тис. осіб і досі не повернулася до рівня 2021 року.
У відомстві додали, що за даними, зібраними для доповіді ЮНЕСКО, 10429 наукових і науково-педагогічних працівників були змушені емігрувати або переміститися, крім того, Україна має найнижчий показник кількості дослідників на 1000 зайнятого населення серед країн Європи.
"Одним із ключових чинників є низька фінансова мотивація: фактичні посадові оклади молодшого наукового співробітника зараз у 2-3 рази нижчі за рівень, гарантований законом. У цих умовах Концепція пропонує системний механізм підтримки, розвитку та оновлення кадрового потенціалу науки, який поєднує визнання результатів, прозорість та об’єктивне представлення діяльності вчених", - йдеться в повідомленні.
Так, концепція передбачає: створення Національної системи дослідників України та впровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом (з окремим порядком подання та без публічного оприлюднення); можливість створення додаткових підрейтингів, зокрема для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників, учених - учасників бойових дій, ветеранів тощо; інтеграцію результатів рейтингування в ключові політики: атестацію наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників; утвердження академічної доброчесності: доведений плагіат чи інші прояви недоброчесності є підставою для недопущення до участі в системі.
"Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених: показниках публікацій у Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах (Horizon 2020, Horizon Europe, Євратом, НАТО, УНТЦ, Erasmus+ тощо), наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел", - розповіли в міністерстві.
Зазначається, що реалізація концепції відбуватиметься у два етапи протягом 2026-2028 років.
Перший етап - створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модуля у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій.
Другий етап - інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця.
"Очікується, що впровадження концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах", - йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, в липні Кабінет міністрів затвердив порядок розподілу базового фінансування для наукових установ за результатами державної атестації у 2025 році.
З 2026 року запускається нова формула базового фінансування наукових установ. Для гуманітарних наук: 20% коштів підуть на сучасне обладнання, 18% – на накладні витрати, 62% – на заробітну плату та інші видатки. Для природничих наук: 35% – на сучасне обладнання, 18% – на накладні витрати, 47% – на заробітну плату.
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий анонсував запуск у 2026 році рейтингу індивідуальних досягнень науковців із степендіальним заохоченням.
