Кількість жертв серед цивільних осіб в Україні зростає на тлі посилення бойових дій – доповідь ООН

В період наближення четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну цивільне населення стикається з майже щоденними атаками та дедалі більшими труднощами, йдеться у доповіді, оприлюдненій у вівторок, 9 грудня, Управлінням ООН з прав людини.

"Наші висновки засвідчують декілька тривожних тенденцій: зростання кількості жертв серед цивільних осіб як у прифронтових, так і в міських районах, постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, а також продовження систематичних і широкомасштабних катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими й цивільними затриманими", – сказала голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) Даніель Белль.

Так, зазначається, що у період з червня до листопада 2025 року кількість цивільних жертв значно зросла як у прифронтових, так і в міських районах. Липень став місяцем із найбільшою кількістю загиблих і поранених цивільних осіб з квітня 2022 року. 19 листопада масований комбінований удар дронами та ракетами забрав життя щонайменше 36 цивільних осіб у Тернополі – це була атака, яка забрала найбільшу кількість життів на заході України з початку повномасштабного вторгнення.

У прифронтових регіонах спостерігається різке погіршення умов життя. Дрони ближнього радіусу дії, авіабомби та інші види боєприпасів завдали масштабних руйнувань житловим будинкам та іншій життєво важливій цивільній інфраструктурі. Це фактично зробило деякі з цих територій непридатними для життя й спричинило нові хвилі переміщення населення. У низці прифронтових міст багато лікарень і поліклінік було знищено або ж вони закрилися, залишивши мешканців без доступу до базової медичної допомоги. Перебої у водо-, тепло- та електропостачанні ще більше обмежували можливість цивільних осіб, особливо людей старшого віку та осіб з інвалідністю, залишатися у своїх домівках.

У жовтні та листопаді 2025 року Російська Федерація здійснила 8 масштабних скоординованих атак із застосуванням ракет та безпілотників, спрямованих на енергетичну систему України. Ці удари спричинили аварійні відключення та щоденні обмеження електропостачання в багатьох областях, планові відключення тривали до 18 годин на добу. У деяких районах спостерігалися тривалі перебої у водо- та теплопостачанні — від кількох годин до кількох днів.

У період з травня до серпня 2025 року Україна та Російська Федерація провели найбільші обміни військовополоненими з 2022 року, однак ММПЛУ не зафіксувала покращення у ставленні до інтернованих осіб.

"Систематичні та широкомасштабні катування і жорстоке поводження з військовополоненими – це одна з найбільших шокуючих і найпоширеніших рис цієї війни. З-поміж 187 українських військовополонених, нещодавно звільнених Російською Федерацією, 185 повідомили про жорстокі побиття, тримання у стресових позах, застосування електричного струму, удушення та нацьковування собак. 141 особа (75 відсотків) повідомила про сексуальне насильство. Військовополонені також описували суворі умови утримання, обмежений доступ до медичної допомоги та насильство під час взяття у полон, транспортування, прибуття до нових місць утримання та протягом усього періоду інтернування", – зазначила Белль.

ММПЛУ опитала 137 військовополонених в українському полоні, серед них 10 громадян третіх країн. Понад половина з них, включно з 37 військовополоненими, взятими у полон цього року, повідомили про катування та жорстоке поводження під час допитів або транспортування – до прибуття в офіційні місця інтернування. ММПЛУ й надалі отримує безперешкодний доступ до місць тримання під вартою та продовжує фіксувати умови інтернування, які загалом відповідають міжнародним нормам.

Доповідь також підкреслює зростання кількості позасудових страт військовополонених. Принаймні чотири випадки вбивства 10 українських військовослужбовців після взяття в полон російськими силами, були визнані достовірними. Також зафіксовано 4 страти російських військовополонених українськими військовими, а також достовірні свідчення про 3 додаткові інциденти, що наразі перевіряються.

На окупованій Російською Федерацією території України окупаційна влада продовжувала запроваджувати заходи, які порушують міжнародне гуманітарне право. У доповіді описано збільшення обмежень свободи пересування, вираження поглядів, свободи віросповідання та доступу до незалежної інформації. Цивільні особи стикалися з дедалі більшим тиском щодо отримання російського громадянства, тоді як повсякденне життя без російського паспорта ставало майже неможливим. У доповіді описано свавільні арешти, переслідувань за критику "спеціальної військової операції", використання примусових зізнань та застосування кримінального законодавства зворотної дії.

Права на приватну власність також були суттєво порушені. Окупаційна влада продовжувала застосовувати законодавство, що дозволяє експропріацію житлової нерухомості українців, яка вважається "покинутою". Станом на листопад 2025 року щонайменше 5 557 будинків у Донецькій і Луганській областях були зареєстровані як такі й передані у комунальну власність. Українці, які переїхали на підконтрольну Уряду України територію, повідомляли, що не можуть брати участь у судових процесах, необхідних для підтвердження статусу й збереження права власності на своє майно.

Доступ до води ще більше погіршився в окремих районах окупованої частини Донецької області, де зниження рівня води у водосховищах та зношена або пошкоджена інфраструктура вимагали запровадження нормування водопостачання. У деяких населених пунктах вода подавалася лише раз на кілька днів. Багато сімей повідомляли про погану якість води та високі витрати, пов’язані з купівлею питної води.

У доповіді також відзначено зусилля української влади та гуманітарних організацій щодо підтримки цивільних осіб, які постраждали від бойових дій, включно з масштабною евакуацією, створення транзитних центрів та надання медичної, психосоціальної й правової допомоги, попри надзвичайно складні і дедалі небезпечніші умови, включно з нападами на гуманітарних працівників і конвой ООН.