В ЗМІ скептично оцінили рішення лідерів ЄС щодо фіндопомоги Україні

Лідери ЄС не змогли домовитися про план надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, що стало політичним ударом для президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, двох головних прихильників цієї схеми, пише Euroactiv.

"Лідери ЄС на важливому саміті у четвер не змогли домовитися про план надання Україні мільярдів євро за рахунок залучення знерухомлених російських активів, що завдало політичного удару по Урсулі фон дер Ляєн та Фрідріху Мерцу, двом головним прихильникам цієї схеми", йдеться у повідомленні на сайті Euroactiv.

Зазначається, що рано вранці в п'ятницю президент Європейської ради Антоніо Кошта заявив, що лідери натомість домовилися надати Києву позику в розмірі 90 млрд євро, підкріплену бюджетом ЄС, для підтримки до 2027 року, фактично відмовившись від так званої репараційної позики .

"Яке це послання Росії? Ми багато говорили, але безрезультатно", — сказав один із високопоставлених чиновників ЄС після переговорів.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер неодноразово попереджав, що ця схема є юридично і фінансово нездійсненною і залишить його країну вразливою для російських репресій, якщо інші країни ЄС не погодяться на далекосяжні гарантії розподілу ризиків. Після цілого дня переговорів між Комісією та бельгійськими дипломатами остаточна пропозиція, подана лідерам, не пройшла.

"Це було як потопаючий корабель, як "Титанік", і в кінці все закінчилося", – сказав Де Вевер журналістам після саміту.

Тим не менш Фон дер Ляєн і Мерц намагалися представити результат як успіх. Мерц також заявив, що ця домовленість, яка базується на спільному запозиченні ЄС, якому Німеччина довго опиралася, була "його власною пропозицією". Прибувши на саміт у четвер, він назвав кредит на відшкодування "єдиним варіантом" підтримки України, яка, як очікується, вичерпає свої кошти до квітня 2026 року.

Очікуючи, що саміт у Брюсселі може затягнутися на кілька днів, лідери зачинилися в кімнаті без мобільних телефонів, щоб спробувати досягти компромісу, прийнятного для Де Вевера. Бельгійський лідер вимагав необмеженого розподілу фінансових ризиків між столицями ЄС, що викликало запеклий опір з боку багатьох країн.

Інші країни, такі як Італія та Франція, також були не надто захоплені цією схемою. Погроза, висловлена раніше того ж дня прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен про те, що вона просуне план без Бельгії, швидко стала забутою політичною погрозою.

Після більш ніж чотирьох годин переговорів стало ясно, що немає реального шляху до угоди про кредит на репарації в розмірі 210 млрд євро.

За словами двох дипломатів ЄС, ключовим моментом стало звернення Емманюеля Макрона до Віктора Орбана з проханням відмовитися від свого спротиву видачі спільного боргу, що вимагає одностайної згоди.

Орбан, який тісно координував свої дії з популістськими союзниками, прем'єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем і Робертом Фіцо зі Словаччини, погодився підтримати кредит у розмірі 90 млрд євро за умови, що жодна з трьох країн не буде брати фінансової участі.

У остаточній угоді зазначено, що "позика не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чехії, Угорщини та Словаччини". Всі три лідери є близькими політичними союзниками президента США Дональда Трампа, який має власні плани щодо російських активів в Європі, і скептично ставляться до подальшої військової підтримки України.

Хоча більшість оглядачів вважають, що у підсумку Де Вевер отримав те, чого хотів, сам політик применшив значення перемоги Бельгії. "Кожен може залишити цю залу засідань переможцем. Я думаю, що перемогла Україна", — сказав він.

В свою чергу Financial Times (FT) повідомляє з посиланням на джерела, що президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр Італії Джорджа Мелоні заявляли, що їм навряд чи вдасться задовольнити вимоги Бельгії щодо "репараційного кредиту" Києву за рахунок активів РФ, після чого Євросоюз відмовився від проекту позики.

"У переговорній Макрон і Мелоні висловили сумніви щодо можливості того, що парламенти їхніх країн погодяться на фінансові гарантії, яких вимагала Бельгія для розподілу ризику при погашенні кредиту", - пише видання.

"За словами чиновників, два найбільших важковаговики ЄС змінили атмосферу. "Вбивцею проекту стала Мелоні", - заявив дипломат ЄС, додавши, що Макрон в основному мовчав", - зазначає газета.

Ще один високопоставлений дипломат ЄС запевнив FT, що проект "репараційного кредиту" був приречений з самого початку. Інший чиновник союзу заявив, що "в ідеї використовувати активи завжди було щось нереальне".

Інший співрозмовник видання назвав саміт ЄС "другорядною подією", зазначивши, що "справжні дії" відбувалися кулуарно.

За словами дипломатів ЄС, прем'єр Бельгії Барт Де Вевер своєю принциповістю завоював прихильність низки держав об'єднання. Так, багато країн союзу дратувало, як голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен тижнями працювала з ФРН над "репараційним кредитом". "Невеликі країни-члени не люблять, коли створюють такі групи. Вони розуміють, що наступного разу проблеми можуть бути вже у них", - сказав один з дипломатів.