Лише 38% українців підтримують вступ до НАТО як гарантію безпеки – опитування
Серед українців знижується підтримка ідеї вступу до Північноатлантичного Альянсу як найкращої гарантії безпеки для України, втім, зростає підтримка більш прагматичних варіантів, про це свідчать результати опитування проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
"…Попри те, що відносна більшість населення досі вважає НАТО найкращою з альтернатив. Порівняно з груднем минулого року частка населення, яка назвала вступ до НАТО найкращим варіантом гарантування безпеки, знизилася з 55% до 38%. Зниження підтримки НАТО не супроводжується зростанням симпатій до позаблокового статусу як такого. Натомість спостерігається перерозподіл очікувань у бік альтернативних, менш амбітних або більш гнучких моделей безпеки. Зокрема, за рік помітно зросла частка тих, хто покладає надії на угоди про стратегічну оборонну співпрацю з окремими країнами-членами НАТО (з 9% до 15%). Збільшилася також підтримка нейтрального статусу України, але за умови міжнародних гарантій безпеки (з 12% до 16%), а також варіанту, який передбачає ставку винятково на власні оборонні спроможності, навіть без зовнішніх гарантій (з 3% до 7%)", - йдеться у результатах опитування.
Втім, зазначається, що ці зрушення свідчать не так про зміну ціннісних орієнтацій, як про зростання сумнівів щодо реалістичності швидкого вступу України до НАТО в умовах затяжної війни та неоднозначних сигналів від міжнародних партнерів.
Також залишаються суттєвими регіональні відмінності у виборі моделі безпеки, які відіграють важливу роль при формуванні позиції респондентів.
"Респонденти з західних областей значно частіше (53%), ніж мешканці інших регіонів, називають вступ до НАТО найкращою гарантією безпеки. У центральних областях цей варіант також домінує, хоча й менш однозначно (39%). У південних та особливо у східних областях частка прихильників НАТО помітно нижча: 32,5% і 22%, відповідно. У південних областях респонденти частіше обирають нейтральний статус із міжнародними гарантіями (23%). Натомість у східних областях найбільше респондентів, які не змогли визначитися з найкращим варіантом гарантування безпеки для України, порівняно з іншими макрорегіонами – їхня частка становить 26%. Це відображає як різний досвід війни, так і різні очікування щодо міжнародної підтримки", - пишуть соціологи.
Однак значно відчутнішим чинником, ніж макрорегіон проживання, виявляється віра у перемогу України.
"Серед респондентів, які вірять у перемогу, вступ до НАТО залишається найбільш бажаним варіантом (49,5%). Водночас серед тих, хто не вірить у перемогу, цей варіант підтримує лише відносна меншість (14%). Натомість у цій групі суттєво зростає підтримка нейтрального статусу з міжнародними гарантіями безпеки (з 12% до 27%) та варіанту опори на власні сили без міжнародних гарантій (5% до 13%). Сила зв’язку між вірою у перемогу та баченням моделі безпеки є виразною, що дозволяє говорити про системний характер цього чинника", - свідчать результати опитування.
Всеукраїнське опитування проведене Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 5 по 16 грудня 2025 року.
Методом face-to-face було опитано 2 000 респондентів віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві. У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі, коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року, за віком, статтю, типом поселення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.