Атестація наукових установ проведена, щоб збільшувати спроможності вчених в нових, більш потужних інституціях - заступник міністра освіти

Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов заявляє, що атестація наукових установ проведена, зокрема, для того, щоб збільшувати спроможності вчених в нових, більш потужних інституціях.

"Думаю, що ви чули тезу про те, що Україна має велику кількість закладів вищої освіти, яка не відповідає рівню населення. Державних наукових установ у нас в Україні 380. Створених під економіку, якої давно вже не існує. Тобто це фактично ще радянська економіка, економіка планова, економіка сировинна, економіка великих заводів і підприємств, починаючи від металургії і хімії, завершуючи сферами видобуванням, електроніки, яких в Україні вже давно немає", - сказав Курбатов в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Він додав, що Інститути свого часу були збережені, а наскільки вони ефективні сказати складно.

"Тому ми в науці таку методику оцінювання якості роботи створили, називається вона методика атестації. Створена вона на основі міжнародного досвіду", - розповів заступник міністра, нагадавши, що уже була проведена атестація 500 установ, із яких близько 380 - наукові.

Він пригадав, що перша державна атестація у 2018 році за старою методикою показала, що 87% всіх наукових установ України – "світового рівня".

Але, на його думку, державі, враховуючи обмеженість фінансування, потрібно мати інструменти диверсифікованої підтримки кращих.

"Атестацію ми проводили для того, щоб збільшити нарешті бюджет і увагу держави до наукової сфери. І ми це зробили, ми показали, що є така атестація, яку використати не можна. Ми вивчили міжнародний досвід, зробили нову. І нам повірили і уряд, і Міністерство фінансів", - додав він.

Заступник міністра констатував, що атестація дозволила збільшити на 41% бюджет на науку, зокрема, 3 млрд грн будуть розподілятися по формулі по результатам цієї атестації.

"Це головна мета, а не просто реорганізувати, і тим паче - не зменшити кількість дослідників. Тому що, на жаль, Україна одна з країн з найнижчою кількістю дослідників на тисячу населення в Європі. Тому нам ніяк не можна зменшувати кількість вчених, але нам треба збільшувати їх спроможності в нових, більш потужних інституціях. І саме для цього ми провели атестацію, щоб наростити фінансові можливості", - наголосив він. 

Курбатов також згадав, що коли діюча команда Міносвіти очолила відомство, міністерству підпорядковувалося  10 наукових установ, зокрема: Астрономічна обсерваторія, Інститут іоносфери, Інститут українознавства і заповідник Розточчя. 

"Але скажіть, чи може Міністерство освіти і науки ефективно керувати такими різнорідними інститутами? Очевидно, що ні. Що ми зробили? Ми запропонували цим інституціям обрати собі шлях, з ким вони об'єднуються", - заявив заступник міністра.

За його словами, до прикладу, Інститут українознавства був повернутий до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, як структурний підрозділ.

Він констатував, що за два роки після зміни підпорядкування інституція суттєво наростила свою діяльність, вперше почали вигравати гранти на конкурсах.

"Університет їх посилив молоддю. У них є оці всі служби підтримки. І зараз вже не стоїть питання про те, чи це треба було робити. Вчені самого цього Інституту вже зрозуміли, що це правильний шлях. Ми нічого не знищили", - констатував Курбатов.

Як повідомлялося, 20 січня у Міністерстві освіти заявили, що наукові установи, які не здобули високої атестаційної групи, автоматично не припиняють своєї діяльності.